Макроглобулінемія Вальденстрема – це рідкісна форма лімфоми, що найчастіше зустрічається у людей похилого віку. Хворобу виявляють у 3 людей на мільйон. При своєчасній діагностиці вона має добрий прогноз лікування. Багато пацієнтів проживають 14-16 років і більше після встановлення діагнозу, за умови своєчасного та адекватного початку терапії.
Про симптоми, діагностику, лікування та прогноз при хворобі Вальденстрема читайте в нашій статті.
Симптоми та ознаки Макроглобулінемії Вальденстрема
Макроглобулінемія Вальденстрема – це рідкісний вид неходжкінських лімфом, злоякісних захворювань кісткового мозку. У цьому захворюванні замість здорових білих кров’яних тілець починають вироблятися так звані лімфоплазмоцитарні клітини. Вони не здатні виконувати захисну функцію і згодом накопичуються в організмі, заміщаючи собою у кістковому мозку нормальні клітини. Це викликає загальне ослаблення організму та ряд симптомів, пов’язаних з макроглобулінемією:
- Слабкість та втома;
- Задишка;
- Втрата у вазі;
- Поява синців, кровотеча з носа, ясен;
- Підвищена температура;
- Мігрені, головний біль;
- Запаморочення;
- Помутніння зору;
- Оніміння в руках та ногах;
- Болюча чутливість до холоду.
Аномальні лімфоплазмоцитарні клітини продовжують намагатися виробляти антитіла, як здорові лейкоцити. Однак натомість вони виділяють аномальний білок імуноглобуліну IgM. Він викликає деякі симптоми, характерні для синдрому Вальденстрема.
Велика кількість IgM призводить до згущення крові та порушує кровообіг по дрібних кровоносних судинах. Дрібні кровоносні судини можуть розриватися, викликаючи кровотечі в носі, яснах або сітківці очей. Крім того, цей білок має руйнівний вплив на нейрони.
До інших ознак, що виникають на пізніших стадіях макроглобулінемії Вальденстрема, відносяться:
- збільшення печінки, селезінки або лімфатичних вузлів через накопичення в них лімфоплазмоцитарних клітин;
- амілоїдоз серця та нирок, що викликає систематичні порушення роботи організму та може стати причиною розвитку інших захворювань.
Макроглобулінемія Вальденстрема – це повільно прогресуюче захворювання. Протягом кількох років воно може розвиватися без будь-яких симптомів.
До факторів ризику, що підвищують ймовірність розвитку хвороби, належать:
- Вік 65 років та старше;
- Стать – чоловіки вдвічі частіше хворіють на макроглобулінемію;
- Спадковість – наявність родичів, які хворіли на В-клітинні лімфоми.
ЗАПИС НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ОНКОЛОГА
Досвідчений онколог допоможе у короткий термін поставити правильний діагноз та підібрати індивідуальне лікування. Щоб записатись на консультацію, залиште заявку на сайті. Ми допоможемо вам підібрати лікаря та провести консультацію у зручному для вас форматі, в очній чи дистанційній формі.
Які тести потрібно здати для діагностики макроглобулінемії Вальденстрема?
Макроглобулінемія Вальденстрема рідко зустрічається серед населення, тому стандартних протоколів діагностики, як при інших онкозахворюваннях, не існує. Зазвичай, коли пацієнт звертається до лікаря із симптомами хвороби, йому призначають пакет обстежень, здатний виявити наявність злоякісного процесу. У багатьох хворих макроглобулінемію діагностують випадково, під час чек-апів чи обстежень щодо іншого захворювання.
Для підтвердження діагнозу зазвичай необхідно кілька тестів, здатних точно визначити причину нездужання:
| Аналіз крові | При синдромі Вальденстрема аналіз крові покаже низький рівень кров’яних тілець, і високий імуноглобуліну IgM. Для спостереження за станом усіх органів пакет обстеження крові зазвичай включає такі тести: підрахунок клітин крові, рівень імуноглобулінів, електрофорез, тест в’язкості крові, кріокрит, холодові аглютиніни, бета-2 мікроглобулін (β2M). |
| Біопсія кісткового мозку з аспірацією | Під час біопсії лікар за допомогою голки витягує частину кісткового мозку з кульшової кістки. Отриману тканину відправляють у лабораторію для дослідження щодо наявності ракових клітин. Якщо їх буде виявлено, проводять розширений лабораторний аналіз для дослідження їх характеристик, включаючи генетичні мутації. Для встановлення діагнозу “хвороба Вальденстрема” потрібно, щоб як мінімум 10% клітин у кістковому мозку були заміщені лімфоплазмоцитоїдними. |
| Візуляційні тести | Візуляційні тести, такі як КТ, МРТ та ПЕТ-КТ, потрібні для того, щоб виключити інші захворювання, здатні викликати схожі симптоми. Крім того, ці методи використовуються для пошуку метастазів та обстеження внутрішніх органів, уражених макроглобулінемією. |
Лікування хвороби Вальденстрема
Безсимптомна форма макроглобулінемії Вальденстрема не потребує негайного лікування. При такому захворюванні у пацієнта виявляють підвищення рівня IgM у крові без будь-яких симптомів, що супроводжують. І тут людина залишається під наглядом в онколога і кожні кілька місяців повторно здає аналізи контролю стану. Первинна стадія захворювання може тривати кілька років. Лікарі не рекомендують використовувати для лікування хіміотерапію, щоб уникнути небажаних побічних ефектів від препаратів.
“Лихоманка, сильна нічна пітливість, втрата ваги, збільшені лімфатичні вузли та органи, підвищений рівень IgM у крові, низький рівень гемоглобіну та тромбоцитів, амілоїдоз, порушення функції нирок, кріоглобулінемія. Якщо ці стани пов’язані з основним процесом захворювання – це буде приводом для початку лікування” – доктор Аджай К. Нука, професор кафедри гематології та медичної онкології Медичної школи Університету Еморі в Атланті.
План лікування макроглобулінемії Вальденстрем істотно залежить від стану хворого. Понад половина людей, у яких діагностують цю хворобу – старше 70 років. Вони можуть переносити лише легкі протоколи хіміотерапії. Крім того, враховується швидкість прогресування хвороби та наявність супутніх захворювань.
Хіміотерапія
Хіміотерапія є основним методом лікування макроглобулінемії Вальденстрема. Ці препарати потрапляють у кровотік та досягають практично всіх ділянок тіла, знищуючи злоякісні клітини. Лікування проводиться циклами кілька тижнів, з перервами на відновлення організму. Оскільки ліки схильні викликати побічні ефекти, лікарі зазвичай призначають супроводжуючі препарати їх усунення.
Таргетна терапія
Це препарати з вибірковим впливом на злоякісні клітини. Вони викликають меншу кількість побічних ефектів, ніж хімія, та підвищують ефективність останньої. Таргетна терапія у поєднанні з хіміотерапією вважається найбільш ефективним методом лікування синдрому Вальденстрема. Цей метод також застосовується при рецидивах.
Ібрутініб – це таргетний препарат, схвалений Американським управлінням з контролю за продуктами та ліками (FDA) для лікування макроглобулінемії Вальденстрема. Клінічні дослідження показали, що ібрутініб значно покращує результати лікування. 90-100% пацієнтів відповідають терапію. Додавання ритуксимабу до ібрутинібу посилює його ефект, що підтвердило дослідження iNNOVATE. При комбінованій терапії 30-місячний час до прогресування становив 82%.
Імунотерапія
Це – група препаратів, які використовують власну імунну систему хворого для знищення раку, “навчаючи” її розпізнавати хворобливі клітини та протистояти їм. На заході застосовується кілька груп засобів для лікування цього захворювання: моноклональні антитіла, цитокіни та імуномодулюючі засоби. Імунотерапія може використовуватися самостійно або у поєднанні з іншими ліками як початкове лікування або лікування рецидиву макроглобулінемії Вальденстрема.
Ритуксимаб – моноклональне антитіло, що широко використовується в лікуванні макроглобулінемії Вальденстрема, схвалене Американським управлінням з контролю за продуктами та ліками (FDA) для лікування неходжкінських лімфом. Дія препарату спрямована проти CD20 білка на поверхні лімфомних клітин, сприяючи їх знищенню. Під час клінічних досліджень Ритуксимаб показав високу ефективність. Коли його застосовували у комбінації з іншими ліками, такими як бендамустин, циклофосфамід або протеасомні інгібітори (наприклад, бортезоміб), він допомагав досягти добрих результатів. У пацієнтів спостерігалася висока частота позитивної відповіді (81%) та тривалий період без прогресування захворювання. У деяких пацієнтів безрецидивний період тривав понад 40 місяців.
CAR T-клітинна терапія
CAR T-клітинна терапія – новий метод лікування, який ґрунтується на модифікації власних імунних клітин пацієнта для більш ефективної боротьби з пухлинними клітинами. Цей метод застосовується у випадках рецидиву або рефрактерності трансформованої макроглобулінемії Вальденстрема, яка має поганий прогноз при стандартній хіміоімунотерапії.
У дослідженні, де застосовувалися препарати axicabtagene ciloleucel (axi-cel) або tisagenlecleucel (tisa-cel) для CAR T-клітинної терапії у хворих з макроглобулінемією Вальденстрема, у 82% пацієнтів спостерігалося повне зникнення ракових клітин після лікування. Ефект CAR T-клітинної терапії зберігався протягом тривалого часу та підтверджувався поступовим покращенням стану протягом перших 6 місяців.
Читати: Сучасні методи лікування лімфом
Пересадка кісткового мозку
Пересадка кісткового мозку – це крайня міра, що застосовується для лікування тяжких випадків макроглобулінемії Вальденстрема, не сприйнятливих до звичайної онкотерапії. З урахуванням ризиків ця процедура проводиться лише молодим пацієнтам. У переважній більшості випадків застосовується аутологічна трансплантація кісткового мозку, в якій використовуються власні тканини хворого.
Під час підготовки призначають агресивний курс хіміотерапії, що знищує усі хвороботворні клітини у кістковому мозку. Після цього вводять заздалегідь виділені та підготовлені стовбурові клітини, які відновлять імунітет. У перші 2-6 тижнів організм не має захисту від інфекцій, тому хворий повинен перебувати у стерильній палаті та проходити превентивну терапію.
Плазмаферез не лікує причину захворювання, проте його призначають для полегшення симптомів більшості пацієнтів із хворобою Вальденстрема. Процедура проводиться зниження рівня IgM в крові. У вену пацієнта вводиться крапельниця, підключена до спеціального апарату. Він “фільтрує” кров хворого, видаляючи шкідливі протеїни та залишаючи необхідні. Процедура триває кілька годин і не потребує госпіталізації. У випадках, коли плазмаферез потрібно проводити часто, пацієнту можуть встановити катетер у підключичну вену. При тяжкій макроглобулінемії може знадобитися переливання еритроцитів та/або тромбоцитів.
Який прогноз за макроглобулінемії Вальденстрема?
На відміну більшості онкологій, макроглобулінемія Вальденстрема не поділяється на стадії. Ступінь поширення хвороби по організму мало впливає на прогноз та лікування захворювання. Натомість використовується Міжнародна прогностична скорингова система для макроглобулінемії Вальденстрема (ISSWM). Вона бере до уваги інші фактори, на основі яких хвороба поділяється на три підтипи: низький ризик, середній ризик і високий ризик.
Більш позитивний прогноз спостерігається за таких умов:
- Пацієнт молодший за 65 років;
- Рівень гемоглобіну – понад 11,5 г/дл;
- Рівень тромбоцитів – 100,000/mcL чи більше;
- Рівень бета-2 мікроглобуліну (β2M) менше 3 мг/л;
- Рівень IgM менше ніж 7 г/дл.
Залежно від цих показників, прогноз хворих на макроглобулінемію Вальденстрема такий:
| Ступінь ризику | П’ятирічне виживання |
| Низький ризик | 87% |
| Середній ризик | 68% |
| Високий ризик | 36% |
Більшість пацієнтів, які проходять лікування макроглобулінемії Вальденстрема за сучасними протоколами, проживають 14-16 років після встановлення діагнозу. Враховуючи, що на момент виявлення захворювання більше половини хворих віком від 70 років, їх тривалість життя мало відрізняється від середньостатистичної.
У 30-40% пацієнтів з макроглобулінемією Вальденстрема виявляють неуспадковану мутацію в гені CXCR4. Вона асоціюється з складнішим прогнозом захворювання.
Провідні клініки для лікування синдрому Вальденстрема
Клініка Лів Анкара
Уніклініка Наварри
Університетська клініка Кельна
Віденська Приватна Клініка
Медичний центр Іхілов
Госпіталь СунЧонХян
Читати: Вартість терапії лімфоми
Підсумок
- Макроглобулінемія Вальденстрема – різновид неходжкінської лімфоми, якій характерно порушення вироблення В-лімфоцитів та підвищений рівень протеїну IgM.
- Для підтвердження діагнозу, крім аналізу крові, необхідно провести біопсію кісткового мозку. Аналіз повинен показати, що понад 10% органу заміщені аномальними лімфоплазмоцитарними клітинами. Також зазвичай призначають візуалізаційні випробування: КТ, МРТ, ПЕТ-КТ.
- План лікування макроглобулінемії Вальденстрема залежить від тяжкості симптомів, віку та стану здоров’я хворого. Основними методами лікування є хіміотерапія, таргетна терапія та імунотерапія. Препарати підбираються індивідуально, залежно від переносимості хворого. Для усунення симптомів може проводитися плазмаферез та/або переливання клітин крові.
- У поодиноких випадках молодим пацієнтам із синдромом Вальденстрема можуть проводити аутологічну трансплантацію кісткового мозку.
- Популярність набувають альтернативні методи лікування – імунотерапія, зокрема – CAR-T терапія. Найчастіше вона використовується у разі, якщо звичайні методи лікування виявилися безсилими. BiTE – ще один перспективний варіант імунотерапії, який проходить тестування.
- Прогноз лікування хвороби Вальденстрема оптимістичний. У більшості пацієнтів діагностують хворобу на низькому ризику, коли виживання становить 87%.
- Клініки, які мають великий досвід у лікуванні неходжкінських лімфів, розташовані в Туреччині, Німеччині, Австрії, Іспанії, Ізраїлі та Південній Кореї. Серед іноземних пацієнтів популярністю користуються Лів Анкара, Університетська клініка Наварри, Університетська клініка Кельна, Медичний центр Іхілов та Госпіталь СунЧонХян.
ЗАПИС НА ЛІКУВАННЯ Макроглобулінемії Вальденстрема
Щоб записатись на лікування макроглобулінемії Вальденстрема за кордон, натисніть на кнопку нижче та заповніть форму. Наші координатори передзвонять Вам протягом 30 хвилин. Вони нададуть усю необхідну інформацію та допоможуть з організацією поїздки.
Джерела:
