Гепатобластома — ракова пухлина печінки. Вона належить до найпоширеніших первинних злоякісних уражень печінки у дітей. Хворобу діагностують протягом перших 3 років життя. У 9 з 10 онкохворих сучасні методи лікування дають змогу повністю позбутися недуги. Які способи боротьби з гепатобластомою доступні за кордоном і де їх практикують — читайте у статті експертів міжнародної медичної платформи MediGlobus.
Що таке гепатобластома?

Гепатобластома — злоякісне новоутворення, яке виникає з тканин печінки. Хвороба вражає дітей від народження до 5 років. Понад 60% усіх випадків онкологічних захворювань виявляються у перші 18 місяців життя дитини. Частіше на це захворювання хворіють хлопчики. Більшість гепатобластом розвиваються в правій частці печінки. Ракові клітини часто поширюються в інші ділянки тіла, зокрема в легені.
Симптоми захворювання залежать від розміру новоутворення та стадії раку. Серед них виділяють:
- ущільнення в животі, яке можна промацати або побачити;
- біль у ділянці живота;
- втрата ваги;
- зниження апетиту;
- нудота та блювота;
- жовтяниця (пожовтіння очей і шкіри);
- свербіж шкіри;
- біль у спині;
- слабкість і втома;
- підвищення температури.
Гепатобластома може бути прогресуючим або рефрактерним захворюванням. Прогресуюча гепатобластома — це рак, який продовжує рости, поширюватися або погіршуватися. Рефрактерна гепатобластома — це рак, який більше не реагує на лікування.
За останні три десятиліття лікування вдосконалилося, і неоад’ювантна хіміотерапія тепер є стандартом лікування в більшості випадків. Сучасні протоколи забезпечують відсоток одужання близько 70%, а при діагностиці на ранніх стадіях — 90%, що є значним поліпшенням порівняно з невтішними 30% одужання у 1970-х роках.
Причини розвитку гепатобластоми
Точна причина первинного раку печінки у дітей невідома. Існує низка генетичних станів, пов’язаних із підвищеним ризиком розвитку гепатобластоми. До них належать:
| Синдром Беквіта-Відемана | Цей синдром характеризується поєднанням пухлини Вільмса, ниркової недостатності, вад розвитку сечостатевої системи та аномалій яєчників або яєчок. |
| Аденоматозний поліпоз | Це група рідкісних спадкових захворювань шлунково-кишкового тракту. |
| Гемгіпертрофія | Патологічний стан, при якому спостерігається прискорене зростання кінцівки на одній стороні тіла. |
Діти, які заражаються гепатитом В у ранньому віці, або ті, хто страждає на непрохідність жовчних шляхів, мають підвищений ризик розвитку раку печінки.
Діагностика гепатобластоми
| Аналіз крові | Цей лабораторний аналіз допомагає оцінити функцію печінки та виявити будь-які відхилення від норми. |
| Тест на альфа-фетопротеїн (АФП) | Рівень АФП у крові використовують для діагностики гепатобластоми та для контролю реакції пухлини на лікування. |
| Ультразвукове дослідження (УЗД) | Звукові хвилі використовують для створення зображень ураженої ділянки або органу. Цей метод є одним із перших обстежень, що застосовуються для дослідження печінки. |
| Комп’ютерна томографія (КТ) | Для виявлення пухлини використовують рентгенівські промені та комп’ютерні технології. КТ дозволяє візуалізувати уражену ділянку та з’ясувати, чи поширилася пухлина на інші органи пацієнта. |
| Магнітно-резонансна томографія (МРТ) | МРТ дає більш детальні зображення, ніж комп’ютерна томографія та ультразвук. Цей метод дозволяє лікарям побачити, чи проник рак в одну з основних кровоносних судин, розташованих поблизу або всередині печінки. |
| Біопсія | Зразок тканини, який було видалено та досліджено під мікроскопом. Біопсія необхідна для підтвердження діагнозу та планування лікування. |
| Імуногістохімія | Тест проводиться після біопсії тканин пухлини з метою виявлення певних генних мутацій. Це впливає на прогноз лікування та можливість застосування деяких препаратів. |
Комплексна діагностика допомагає медичним працівникам дізнатися більше про особливості раку печінки та класифікувати стадію захворювання відповідно до міжнародно визнаних систем оцінки гепатобластоми.
Система оцінки ступеня поширення пухлини PRETEXT (Pretreatment Extent of Disease — передопераційна стадіювання захворювання) застосовується під час діагностики. Вона описує стан пухлини до початку лікування. Система оцінки ступеня поширення пухлини POSTTEXT описує пухлину після лікування, зокрема хіміотерапії. Ці групи важливо знати при прийнятті рішення про те, як лікувати рак.
Обидві групи мають значення від 1 до 4. Вони позначаються римськими цифрами I, II, III та IV. Чим вище це число, тим більше частин (часток) печінки уражено пухлиною.

| Стадія | Передопераційна (PRETEXT) | Післяопераційна (POSTTEXT) |
| I | Уражена 1 з 4 часток печінки | Метастазів немає, лімфатичні вузли не уражені; пухлину видалено повністю |
| II | Уражено 2 частки печінки | Метастазів немає; після видалення пухлини залишилися залишкові онкоклітини |
| III | Уражено 3 сусідні частки печінки або 2 несусідні | Віддалених метастазів немає; пухлина неоперабельна або видалена не повністю; можливе ураження лімфатичних вузлів |
| IV | Уражено 4 частки печінки | Виявлені віддалені метастази |
Як лікують гепатобластому за кордоном?
Близько 50% усіх випадків гепатобластоми діагностують на I або II стадії. При цьому пухлина невелика. Вона не поширилася на сусідні органи й не уразила лімфатичні вузли. Таке новоутворення успішно видаляють за допомогою хірургічного втручання. Печінка — орган, здатний до самовідновлення. Це робить операцію найкращим шансом на повне одужання.
За кордоном під час проведення операцій можливе застосування флуоресцентної мікроскопії. Це — спеціальне обладнання, яке дозволяє фарбувати тканини спеціальною речовиною, що «підсвічується» під впливом ультрафіолету. Таким чином хірургу вдається значно простіше виявити край пухлини та видалити її повністю, що важливо для успішного лікування гепатобластоми.
Успішно проведена операція дає найкращі шанси на перемогу над раком. На жаль, лише 60% пацієнтів з діагнозом «гепатобластома» надходять на лікування з пухлиною, яку можна видалити хірургічним шляхом. Однак проведення передопераційної хіміотерапії при цьому діагнозі дає дуже хороші шанси зменшити новоутворення і зробити хірургічне втручання можливим.

У випадках, коли пухлина велика і поширилася на лімфатичні вузли (стадія III) або вразила інші частини тіла, насамперед легені (стадія IV), застосовують хіміотерапію. Застосування протиракових препаратів дозволяє зменшити розміри новоутворення до операції або знищити залишкові онкоклітини після хірургічного втручання.
Хіміопрепарати при дитячому раку печінки зазвичай вводяться в організм через голку у вену. Цей тип хіміотерапії називається системним лікуванням. Ліки потрапляють у кровотік, проходять через організм і знищують ракові клітини поза печінкою. В іншому типі хіміотерапії (прямій інфузійній хіміотерапії) препарати вводяться безпосередньо у кровоносні судини (артерії), що живлять печінку.
Щоб усунути залишкові онкоклітини, хіміотерапію призначають через 4 тижні після операції. Це забезпечує максимальну регенерацію печінки. До введення цитотоксичних препаратів має минути щонайменше 2 тижні. Неоад’ювантна передопераційна хіміотерапія підвищує рівень виживаності в півтора рази.
Для боротьби з гепатобластомою також застосовують хіміоемболізацію. Під час процедури хіміотерапевтичні препарати вводять в основну артерію печінки разом із речовинами, які механічно блокують або уповільнюють приплив крові до пухлини. Це запобігає надходженню кисню та поживних речовин до пухлини.
Гепатектомія — резекція частини печінки, ураженої раком. Вона є пріоритетним методом лікування гепатобластоми. Операція підходить для пацієнтів PRETEXT I, II та групи III.
Більшості пацієнтів PRETEXT III та IV спочатку проводять хіміотерапію. Потім лікарі проводять повторну діагностику пухлини та визначають лікування: чи буде це гепатектомія, чи трансплантація печінки.
Діти, у яких пухлини рецидивували і не поширилися за межі печінки, є кандидатами на пересадку органу.
Близько 20% пацієнтів із гепатобластомами потребують трансплантації печінки. На це захворювання припадає понад 7,5% усіх трансплантацій цього органа у дітей. Повторний розвиток хвороби найчастіше відбувається протягом перших двох років після трансплантації органа. Тому в цей період рекомендується ретельний контроль стану дитини та комплексна діагностика організму.
У деяких закордонних онкологічних центрах також застосовується такий метод лікування гепатобластоми, як радіочастотна абляція. Він полягає в тому, що лікар під наркозом проколює пухлину печінки спеціальною голкою. Після цього по голці пропускається радіочастотний імпульс, який руйнує пухлину. Цей метод частіше призначають при лікуванні рецидивуючої гепатобластоми.
Доктор Андрас Хечі з Бейлорського медичного коледжу, керівник дослідницької групи, що займається пошуком нових ліків проти гепатобластоми, працює над препаратами групи таргетної та генної медицини. Нові ліки, які хочуть створити лікарі, мають діяти ще швидше та чинити менш токсичний вплив на організм, що росте.
3D-реконструкція печінки при гепатобластомі |
| За кордоном широко застосовують тривимірну реконструкцію для передопераційної оцінки та допомоги під час гепатектомії або трансплантації печінки від живого донора. За допомогою 3D-моделювання реконструюють всю печінку, пухлину та внутрішньопечінкові судини, при цьому чітко відображаючи анатомічні зміни та кореляцію пухлини з навколишніми судинами. Такі дії необхідні для складання точного хірургічного плану. 3-D реконструкція дає можливість безпечного проведення гепатектомії для кожного педіатричного пацієнта з гепатобластомою. Точне розуміння розташування пухлини, її зв’язку з навколишніми судинами та повна оцінка залишкового об’єму печінки є критично важливими для хірургічної резекції новоутворення. Це істотно знижує ризики рецидиву, відторгнення донорського органу та виникнення ускладнень. |
Прогноз щодо лікування гепатобластоми за кордоном
Перспективи онкотерапії гепатобластоми за кордоном безпосередньо залежать від стадії розвитку злоякісного процесу та методів, що застосовуються для боротьби з раком печінки. Резекція пухлини, неоад’ювантна хіміотерапія до операції та трансплантація печінки — основні методи лікування гепатобластоми. Пересадка печінки забезпечує 5-річну безрецидивну виживаність онкохворих у межах 80%. У випадках повного видалення новоутворення та застосування ад’ювантної хіміотерапії довгострокова виживаність пацієнтів перевищує 97%.
Історія пацієнта з гепатобластомою
Маленькому Люку діагностували рак печінки — гепатобластому — у віці всього п’яти місяців. Як тільки його мама помітила ущільнення в ділянці живота на тлі загальної втрати апетиту, вона одразу ж побігла до лікаря. Лікар призначив усі необхідні обстеження — УЗД, КТ, аналіз крові — і повідомив трагічну новину, яка стала шоком для всієї родини.
Хлопчику діагностували гепатобластому 1 стадії — це означає, що пухлина не мала метастазів і мала сприятливий прогноз щодо лікування. Однак її значний розмір — 11 см — не дозволяв одразу провести операцію. Насамперед дитині потрібно було пройти курс хіміотерапії, який тривав два місяці. Лікарям вдалося досягти очікуваного результату, і новоутворення зменшилося до резектабельних розмірів. За цим етапом послідувала складна шестигодинна операція, а після неї — ще один курс хіміотерапії, щоб знищити будь-які сліди хвороби в організмі.

Гарна новина полягає в тому, що Люку — як і тисячам інших дітей із гепатобластомою — вдалося вилікувати рак завдяки пильності його батьків і тому, що хворобу виявили на самому початку. З того часу минуло вже майже 17 років. Він живе повноцінним, насиченим життям, професійно займається спортом, вступив до престижного коледжу. Для нього, як і для багатьох інших людей, рак став важким випробуванням, але таким, що можна подолати.
У яких клініках за кордоном лікують гепатобластому?
Для лікування гепатобластоми за кордоном пацієнти віддають перевагу онкологічним центрам та відділенням терапії раку провідних клінік Туреччини, Іспанії, Ізраїлю, Китаю, Південної Кореї та Німеччини. У цій галузі лідирують такі медичні заклади:
Підсумок
- Гепатобластома є третьою за частотою діагностування внутрішньочеревною солідною пухлиною. Це найпоширеніша первинна злоякісна пухлина печінки у дітей. Понад 90 % випадків гепатобластоми діагностують у дітей віком до 5 років.
- Клінічні прояви не характерні для ранньої стадії гепатобластоми. У міру розвитку злоякісного процесу у пацієнтів з’являються здуття живота, нудота, блювота, втрата апетиту, біль у животі, діарея та задишка. Захворювання часто супроводжується лихоманкою, температура може досягати 39–40 °C. Близько 3% пацієнтів мають аномалії розвитку статевих органів.
- Рівень альфа-фетопротеїну (АФП) підвищується у 96% пацієнтів. Він є специфічним показником гепатобластоми та важливим дослідженням для подальшого спостереження за перебігом захворювання. Також для виявлення захворювання застосовують УЗД, КТ та МРТ.
- Видалення пухлини, неоад’ювантна хіміотерапія до операції та трансплантація печінки — основні методи лікування гепатобластоми. Пересадка печінки забезпечує 5-річну безрецидивну виживаність близько 80% онкохворих. У випадках повного видалення новоутворення та застосування ад’ювантної хіміотерапії довгострокова виживаність пацієнтів перевищує 97%.
- Для лікування гепатобластоми за кордоном медичні туристи віддають перевагу онкологічним центрам та відділенням терапії раку провідних клінік Туреччини, Іспанії, Ізраїлю, Німеччини, Південної Кореї та Китаю.
Залишайте заявку на нашому сайті. Лікарі-координатори міжнародної медичної платформи допоможуть організувати поїздку на лікування гепатобластоми за кордоном. Вони підберуть найкращий варіант для кожного конкретного випадку. Звертайтеся!

Джерела:
- Stanford Medicine
- National Library of Medicine: Statpearls
- Translational Pediatrics: Pediatric hepatoblastoma: diagnosis and treatment
- National Cancer Institute
- The Royal Marsden NHS Foundation Trust
- World Journal of Pediatric Surgery: Advances in the conventional clinical treatment for hepatoblastoma and therapeutic innovation
- American Childhood Cancer Organisation
- Clinical Pediatric Hematology-Oncology: Management of Hepatoblastoma in the Modern Era and Future Perspectives
- Pediatric Blood&Cancer: SMARCB1/INI1 Alterations and Hepatoblastoma: Another Extrarenal Rhabdoid Tumor Revealed?
- VJOncology: Unmet needs in pediatric hepatoblastoma management
- Children with Cancer UK









