Все частіше міжнародні медичні протоколи рекомендують застосування моноклональних антитіл для лікування різних захворювань — насамперед онкологічних. У багатьох пацієнтів виникають запитання: що це за ліки? Чим вони відрізняються від інших? Як і в яких дозах їх застосовувати? Яка їхня ефективність? Які існують ризики? На ці та інші питання фахівці MediGlobus дадуть відповідь у нашій статті.
Що таке моноклональні антитіла?

Моноклональні антитіла – це група лікарських препаратів, які являють собою вирощені в лабораторії копії імунних клітин, що називаються антитілами. Це – частина захисної системи організму, що безпосередньо бореться з хвороботворними агентами, такими як інфекції або ракові пухлини.
Унікальною здатністю антитіл є розпізнавання специфічних білків-рецепторів на клітинах, до яких вони здатні прикріплятися. Коли лікарі виявляють, що, наприклад, ракові клітини мають велику кількість таких рецепторів як HER2, вони можуть створити моноклональні антитіла, які будуть “полювати” на них.
Моноклональні антитіла мають широкий спектр ефектів і можуть застосовуватися для різних захворювань, включно зі злоякісними пухлинами, реакцією відторгнення трансплантата після пересадки органу, аутоімунними та інфекційними захворюваннями. Щороку розробляються нові препарати і відкриваються нові застосування для вже наявних ліків.
Кожне моноклональне антитіло здатне розпізнавати лише один білковий рецептор. Тому для ефективної боротьби з хворобою необхідно індивідуально підбирати препарати для кожного пацієнта. Часто в закордонних клініках онкохворим призначають таку процедуру, як імуногістохімія. Це — лабораторне дослідження, яке проводиться після біопсії на зібраних тканинах і дозволяє виявити наявність конкретних рецепторів, під які можна буде підібрати моноклональні антитіла.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 2024 рік у світі зареєстровано понад 800 ліків групи моноклональних антитіл. Їх можна легко відрізнити за закінченням “маб”: пембролізумаб, адалімумаб, бевацизумаб тощо.
При яких захворюваннях застосовуються моноклональні антитіла?
Застосування моноклональних антитіл для лікування різних захворювань схвалюється міжнародними організаціями на основі тривалих і ретельних досліджень. Ефективність цієї групи препаратів було доведено в застосуванні до таких діагнозів:
Рак
Найчастіше моноклональні антитіла застосовуються для лікування саме ракових захворювань. До пухлин, які можна вилікувати цим способом, належать хронічний лімфоцитарний лейкоз, рак молочної залози, рак шлунка, та багато інших діагнозів. Препарати особливо часто застосовуються для лікування захворювання на 3–4 стадії та мають підвищену ефективність у поєднанні з хіміотерапією та/або променевою терапією.
Синдром відторгнення органу
За кордоном лікарі почали дедалі частіше застосовувати моноклональні антитіла для запобігання або лікування відторгнення органу після проведення трансплантації. Ліки можуть вводити після пересадки нирки, печінки, легенів, серця тощо. Такий підхід до лікування дозволив значно подовжити короткострокову та довгострокову виживаність органа, однак також несе з собою ризик розвитку інфекційних ускладнень.
Аутоімунні та запальні захворювання, включаючи алергії
Моноклональні антитіла можуть застосовуватися для лікування аутоімунних захворювань (наприклад, системного вовчака), запальних процесів (різних форм артриту тощо) та алергій, у тому числі сезонних. Ліки допомагають шляхом прямого впливу на порушені механізми роботи імунітету, таким чином вирішуючи проблему в корені.
Інфекції, включно з COVID-19
Терапія моноклональними антитілами може використовуватися як альтернатива вакцинації від деяких інфекцій, таких як гепатит В, малярія, дифтерія, правець, сказ тощо. У випадку з коронавірусом, авторитетні медорганізації, включно з Інститутом Пастера, рекомендують використовувати саме моноклональні антитіла пацієнтам з ослабленим імунітетом, щоб захистити їх від важчих штамів захворювання.
Остеопороз
Для лікування остеопорозу було схвалено два медичні препарати з групи моноклональних антитіл. Вони зміцнюють кістки, пригнічуючи діяльність клітин, що їх руйнують. Такий підхід до лікування є ефективнішим, ніж стандартна вітамінотерапія. Моноклональні антитіла допомагають запобігти переломам, які можуть бути особливо небезпечними в літньому віці.
Мігрень
Моноклональні антитіла діють шляхом блокування рецепторів CGRP, які можуть спричиняти запалення і біль у ділянці голови у людей, які страждають від нападів мігрені. Ці препарати також мають судинорозширювальний ефект. Таким чином, їхній вплив подвійний: вони і усувають причину болю, і знижують чутливість до нього.
Підвищений холестерин
Контроль рівня холестерину – це важливий компонент запобігання серцево-судинним захворюванням, особливо в старшому віці. Терапія моноклональними антитілами допомагає знизити його рівень, покращуючи функцію печінки. Ліки прикріплюються до протеїну PCSK9, який має руйнівний ефект на LDL-рецептори печінки, що допомагають розщепити “поганий” холестерин. Прийом ліків підвищує кількість LDL-рецепторів.
Деякі хвороби очей
Моноклональні антитіла можуть застосовуватися для лікування широкого спектру ангіогенних та запальних офтальмологічних захворювань, наприклад, гігантоклітинного артеріїту, хвороби Грейвса, неінфекційного увеїту, вікової макулярної дегенерації.
Деякі захворювання нервової системи
Застосування моноклональних антитіл також можливе у лікуванні низки неврологічних захворювань, серед яких найчастіше зустрічаються розсіяний склероз, неврит зорового нерва та різні форми периферичної демієлінізуючої невропатії.
Як працюють ліки і наскільки вони ефективні?
Моноклональні антитіла можуть мати багато різних механізмів впливу на захворювання. Усе залежить від того, на які протеїни вони спрямовані, і до якого типу препаратів вони належать. Часто ліки, що виписуються пацієнтам, борються із захворюванням, використовуючи відразу кілька шляхів.
Важливим також є синергічний ефект таргетної терапії, включно з лікуванням моноклональними антитілами. Його суть полягає в тому, що одночасне використання декількох методів лікування раку (наприклад, моноклональних антитіл та хіміотерапії) взаємно підсилює один одного, і отриманий результат виявляється кращим, ніж просто сума відсотків ефективності.

Якщо говорити про лікування раку моноклональними антитілами, до основних ефектів застосування ліків належать:
- Пряме знищення ракових клітин;
- “Позначення” ракових клітин, що робить їх “помітними” для імунітету;
- Блокування росту пухлини;
- Порушення кровопостачання пухлини;
- Запуск механізмів самознищення ракових клітин;
- Блокування інгібіторів імунної системи, через які імунітет не здатний боротися з раком;
- “Навчання” імунітету розпізнавати і знищувати ракові клітини;
- Таргетна доставка хіміотерапії або променевої терапії.
Ефективність лікування моноклональними антитілами залежить від багатьох факторів, і важливо пам’ятати, що не всім пацієнтам може бути показана ця терапія. В іноземних онкоцентрах ліки призначають тільки після того, як лікарі переконаються, що вони будуть досить ефективними для конкретного пацієнта, і терапевтичний ефект буде більшим за потенційні ризики побічних ефектів.
Говорячи про конкретні діагнози, дослідження показують такі показники ефективності лікування раку моноклональними антитілами:
| Діагноз | Приклад препарату | Ефективність |
| Хронічний лімфоцитарний лейкоз | Ритуксимаб | 83,3% пацієнтів демонструють позитивну реакцію на терапію, тоді як звичайний протокол має ефективність лише 60,2% |
| Гострий лімфобластний лейкоз | Алемтузумаб | 91% пацієнтів реагують на лікування, причому у 81% з них вдається повністю усунути ознаки раку |
| HER2-позитивний рак молочної залози | Трастузумаб | На третину знижує смертність та частоту рецидивів |
| Рак (аденокарцинома) шлунка | Рамуцирумаб | Середня виживаність пацієнтів на 75 % довша |
| Множинна мієлома | Бортезоміб | 68% пацієнтів віком понад 65 років досягають 5-річного порогу виживаності |
| Дрібноклітинний рак легенів | Пембролізумаб | При застосуванні моноклональних антитіл ефективність протоколу лікування зростає у 2,52 раза. |
Які бувають види препаратів?
Існує кілька груп моноклональних антитіл, які відрізняються між собою за будовою та механізмом дії. Це — «голі» моноклональні антитіла, кон’юговані моноклональні антитіла та біспецифічні моноклональні антитіла.
Голі моноклональні антитіла
Це — група препаратів, які найчастіше застосовуються у лікуванні раку. Вони являють собою лише синтезоване антитіло, без будь-яких додатково приєднаних структур. Ліки діють, прикріплюючись до ракової клітини або до білків, що циркулюють у крові. Такі речовини можуть мати різноманітні терапевтичні ефекти:
- Уповільнюють або зупиняють ріст пухлини, приєднуючись до ракових клітин і блокуючи білки, які допомагають їм розмножуватися;
- Посилюють імунну відповідь онкохворого, прикріплюючись до ракових клітин і виступаючи як маркер для імунної системи організму, щоб знищити їх;
- Посилюють імунну відповідь онкохворого, впливаючи на контрольні точки імунної системи.
Залежно від типу дії препарату, його можна класифікувати як «таргетна терапія» або «імунотерапія». Під таргетною терапією маються на увазі ліки, які здатні цілеспрямовано впливати на конкретні клітини, залежно від вираженості на їхній поверхні того чи іншого білка. Імунотерапією називають ліки, які впливають на активність або спрямованість власного імунітету пацієнта — зазвичай, активуючи його для самостійної боротьби із захворюванням. |
Кон’юговані моноклональні антитіла
У кон’югованих моноклональних антитілах до основної структури ліків прикріплюються додаткові протипухлинні складові – зазвичай це хіміотерапевтичні ліки або частка, що випромінює радіацію. У тандемі такі препарати ефективно руйнують ракові пухлини зсередини – антитіло знаходить злоякісні клітини, прикріплюється до них і доставляє всередину препарат. Такі ліки мають механізм дії, подібний до стандартної хіміотерапії чи променевої терапії, але з суттєвим покращенням: наявність моноклонального антитіла дає змогу уникати впливу ліків на здорові тканини, що зменшує кількість і вираженість побічних ефектів.
Біспецифічні моноклональні антитіла
Такі ліки складаються з частин двох різних моноклональних антитіл і можуть одночасно приєднуватися до двох різних білків. У лікуванні раку найчастіше застосовуються так звані ліки BiTE. У цих препаратах одна частина приєднується до білка на ракових клітинах, а інша — до білка на імунних Т-клітинах. Завдяки цьому імунітет вступає в контакт з онкологічним процесом, що допомагає навчити його розпізнавати пухлини та «задіяти» організм у боротьбі з раком. Така група ліків використовується в лікуванні, наприклад, гострого лімфобластного лейкозу, множинної мієломи, лімфоми та дрібноклітинного раку легенів.
Побічні ефекти та що з ними робити

Порівняно з хіміотерапією та променевою терапією, побічні ефекти від моноклональних антитіл не мають настільки обтяжливого впливу на пацієнтів. Таргетний вплив препаратів дозволяє уникнути більшу частину негативного ефекту на здорові тканини.
Однак ризик розвитку деяких ускладнень існує, і онкохворих завжди попереджають про них перед початком лікування. У більшості випадків ліки вводять у вигляді внутрішньовенних крапельниць, тому лікування проводять під контролем медперсоналу. Залежно від того, з якими побічними ефектами має справу хворий, підбираються різні методи їхнього контролю та мінімізації.
Загалом найпоширеніші побічні ефекти, спричинені препаратами моноклональних антитіл, це:
- Підвищена температура, озноб, слабкість, біль у м’язах;
- Висип, свербіж і кропив’янка;
- Нудота, блювання, пронос;
- Низький кров’яний тиск.
У рідкісних випадках у хворих розвиваються більш небезпечні ускладнення. Медперсонал, що займається лікуванням онкохворих, завжди обізнаний про ризик їхнього розвитку, і підготовлений до того, щоб надавати невідкладну допомогу. В іноземних клініках, з якими співпрацює MediGlobus, швидкість реакції лікарської команди в ситуаціях форс-мажор становить менше хвилини.
До тяжких побічних ефектів моноклональних антитіл належать:
- Тяжкі алергічні реакції;
- Внутрішня кровотеча;
- Виразки і висип на шкірі;
- Застійна серцева недостатність і серцеві напади;
- Підвищений ризик розвитку деяких інфекцій;
- Запальні захворювання легень.
Куди звернутися за лікуванням?
Ціна на терапію моноклональними антитілами істотно відрізнятиметься залежно від діагнозу, препарату, тривалості курсу та інших чинників. Хорошим способом заощадити на лікуванні за кордоном може бути порівняння вартості онкотерапії в різних країнах. Міжнародна платформа MediGlobus може допомогти вам у цьому питанні. Залиште заявку на нашому сайті, і ми безкоштовно вас проконсультуємо і складемо кошторис на лікування.
Підсумок
- Моноклональні антитіла – сучасні медичні препарати, що застосовуються в лікуванні насамперед раку, але також інфекцій, відторгнення пересаджених органів, імунних, неврологічних, офтальмологічних та інших захворювань.
- Моноклональні антитіла являють собою копії імунних клітин, що мають унікальну здатність приєднуватися до білків-рецепторів на поверхні хвороботворних клітин. Завдяки цьому механізму можливо запускати процес самознищення ракових пухлин, сповільнювати їхнє зростання, прицільно доставляти ліки/опромінення тощо.
- Застосування моноклональних антитіл дає змогу значно підвищити прогноз лікування хвороби та ефективність інших методів терапії.
- Моноклональні антитіла мають меншу низку побічних ефектів, ніж стандартні протоколи лікування раку.
- Препарати зазвичай вводять внутрішньовенно протягом тривалого курсу. Ліки доступні в спеціалізованих онкоцентрах, наприклад, Хісар Інтерконтиненталь (Туреччина), Уніклініка Наварри (Іспанія), Уніклініка Кельна (Німеччина), Віденська Приватна Клініка (Австрія), Іхілов (Ізраїль), Клініка Фуда (Китай), і Клініка СунЧонХян (Південна Корея).
Залишайтеся з MediGlobus і будьте в курсі останніх новин про досягнення зарубіжної медицини. Якщо вам потрібна допомога онколога за кордоном — залишайте заявку. Наші координатори допоможуть вам знайти клініку, де запропонують ефективну програму лікування.

Джерела:
- American Cancer Society
- National Library of Medicine
- Nature: The safety and side effects of monoclonal antibodies
- UpTpDate: Overview of therapeutic monoclonal antibodies
- MAbs: Antibody immunosuppressive therapy in solid-organ transplant
- World Health Organisation
- Institut Pasteur
- Drugs Today: Monoclonal antibodies for treatment of osteoporosis
- National Migraine Centre
- Heart UK
- Progress in Retinal and Eye Research: Therapeutic monoclonal antibodies in ophthalmology
- ACTA Academiae Medicinae Sinicae: Efficacy of Rituximab for Patients with Chronic Lymphocytic Leukemia
- Blood: Alemtuzumab therapy in T-cell prolymphocytic leukemia: comparing efficacy in a series treated intravenously and a study piloting the subcutaneous route
- Lancet Oncology: Trastuzumab for early-stage, HER2-positive breast cancer: a meta-analysis of 13 864 women in seven randomised trials
- Journal of Clinical Oncology: Efficacy of ramucirumab combination chemotherapy as second-line treatment in patients with advanced adenocarcinoma of the stomach or gastroesophageal junction after exposure to checkpoint inhibitors and chemotherapy as first-line therapy within the prospective phase II IKF-S628/AIO-STO-0417 (MOONLIGHT) trial.
- Frontiers in Oncology: Effectiveness and safety of pembrolizumab for patients with advanced non-small cell lung cancer in real-world studies and randomized controlled trials: A systematic review and meta-analysis









