Хронічні захворювання – це патологічні стани, які тривають більше 1 року і сильно обмежують повсякденну активність. Їх можна контролювати, але не можна повністю вилікувати. У журналі Preventive Medicine Reports повідомляється, що кожна третя людина в світі має хронічне захворювання – серця або легенів, цукровий діабет, ожиріння, астму, остеопороз або онкологію. Кожен день їм доводиться стикатися з невпевненістю, стресами і труднощами адаптації до своєї хвороби. Ця боротьба призводить до розвитку особливих звичок і рис характеру, які відрізняють хронічних хворих від інших пацієнтів клінік. У цій статті ми розповімо про психологію людей з хронічними хворобами і поділимося порадами про те, як їм можна допомогти.
Фактори ризику для розвитку хронічних захворювань
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє, що до розвитку хронічних захворювань схильні:
- люди після 55 років;
- жінки;
- курці;
- мешканці великих міст;
- ті, хто регулярно вживає алкоголь у великих кількостях;
- люди, які ведуть малорухливий спосіб життя;
- люди із зайвою вагою;
- ті, у кого є родичі з хронічними недугами.
З книги «Елементарні звички» Джеймса Кліра ми склали два портрети, які допоможуть зрозуміти, як живе здорова людина і яке життя у людини з високим ризиком розвитку хронічної хвороби.
Спосіб життя здорової людини
Активна людина, яка щоранку робить зарядку і здійснює годинні вечірні прогулянки перед сном. Вона добре харчується: в її раціоні є м’ясо, овочі та молочні продукти. Така людина їсть мало солодкої та жирної їжі. У неї немає шкідливих звичок – вона не курить і може випити трохи алкоголю тільки у велике свято. Вона дотримується балансу між роботою і відпочинком, не перевтомлюється, проводить час з родиною. У житті вона спокійна і врівноважена, не таїть образ, не злиться через дрібниці.
Спосіб життя людини, схильної до розвитку хронічної хвороби
Ця людина веде сидячий спосіб життя. За день вона проходить менше одного кілометра. Після невеликих фізичних навантажень у неї з’являється задишка. Вона не дбає про своє харчування і їсть те, що швидше можна приготувати. Часті страви на її столі – копченості, жирне м’ясо, заморожена їжа з магазину. Вона курить більше 20 років. Звичайно, раніше вона намагався кинути, але стреси на роботі і в особистому житті повертали її до цієї звички. Вечорами любить випити пива або чогось міцнішого в хорошій компанії. Вона імпульсивна, часто виходить з себе, коли щось не виходить або оточуючі її не слухають.
MediGlobus співпрацює з сертифікованими клініками по всьому світу. Якщо вам або вашому родичу необхідна кваліфікована допомога лікаря, звертайтеся до нас. Ми допоможемо вибрати фахівця і клініку, організуємо поїздку і цілодобову підтримку під час лікування.
Особливості поведінки та характеру хронічних хворих
Важливо розуміти, що кожна людина унікальна і реагує на хворобу по-своєму. Комусь простіше прийняти нове життя, а хтось до останнього береться за старі справи і звички. Ми навели найбільш виражені риси поведінки людей з серйозними хронічними захворюваннями.
Більше думають і переживають про інших, ніж про себе
Люди з хронічними захворюваннями в першу чергу думають про інших. Вони турбуються, яким ударом для близьких може стати їх діагноз, і не говорять про нього. Вони можуть переживати про те, які незручності доставляють рідним, про те, що їх хвороба заважає іншим, змушує інших хвилюватися і турбуватися. Це призводить до того, що хворий намагається їх менше напружувати і показати, що все добре.
Працюють без вихідних і не беруть лікарняні
Щоб довести оточуючим свою силу, пацієнти з хронічними захворюваннями беруть на себе більше роботи, ніж можуть виконати. Таким чином вони намагаються показати, що можуть зробити стільки ж, скільки і здорові люди, а то й більше. Це призводить до втоми і погіршення самопочуття, що змушує людину докладати ще більше зусиль. Таким чином пацієнт з хронічною хворобою створює замкнуте коло.
Часто пригнічують свої емоції
Пацієнти з важкими захворюваннями хочуть здаватися сильними і показати близьким, що з ними все гаразд. З цієї причини вони приховують почуття горя, відчаю, втрати, жаху або смутку від усіх. Однак, це природні емоції і їх не потрібно соромитися. Якщо їх тримати в собі, то вони починають накопичуватися всередині і можуть виплеснутися в будь-який невідповідний момент. Приховування своїх справжніх почуттів і емоцій також віддаляє людину від близьких, ставить між ними бар’єр. Згодом це призводить до розвитку почуття самотності і покинутості у пацієнта.
З трудом просять про допомогу
Один з найбільших страхів хронічного хворого – стати тягарем для оточуючих. Вони помічають, як змінилося життя близьких після того, як їм поставили діагноз. Вони бачать, як рідні їм допомагають. І з цієї причини їм соромно просити більше, навіть якщо це необхідно. Людина не завжди може все зробити сама і виконати всі рекомендації лікаря самотужки.
Не вміють відмовляти в допомозі
Замість того, щоб просити про допомогу, хронічно хворі намагаються всім допомогти. Вони майже ніколи не відмовляють іншим у допомозі і завжди готові вирішити чужу проблему. Це пов’язано зі страхом, що їх можуть відкинути через відмову в допомозі, і водночас допомагає відчути свою значущість і корисність.
Намагаються радувати оточуючих
Пацієнти з хронічними захворюваннями чітко усвідомлюють, які труднощі переживають близькі через них. Тому вони намагаються зробити все можливе, щоб порадувати їх. І якщо для цього потрібно здаватися сильним і здоровим, багато посміхатися і жартувати крізь біль, активно працювати і допомагати всюди – вони будуть це робити, щоб хоча б близькі відчули, що їхні старання важливі і корисні.
Постійно напружені і не вміють розслаблятися
Лікування допомагає контролювати симптоми хронічної хвороби, але не може передбачити їх загострення. Тому людина живе в постійному очікуванні, що прояви хвороби скоро повернуться. Це очікування вселяє занепокоєння перед майбутнім, страх будувати довгострокові плани, почуття невпевненості в собі.
Читати: 
Почуття невпевненості при хронічній хворобі
Жити з хронічним захворюванням – означає жити з підвищеним почуттям невпевненості. Пацієнт весь час очікує, що його симптоми загостряться, і турбується, чи буде лікування ефективним, наскільки воно виявиться безпечним у довгостроковій перспективі.
Американські психологи Кайл Мак-Кормік і Вільям Райт вважають, що подібні думки посилюють тривогу і відчуття стресу, спотворюють сприйняття хвороби, підсилюють симптоми і біль, а іноді призводять до депресії.
Така поведінка розвивається через те, що хронічна хвороба має 4 властивості: неоднозначність, складність, брак інформації та непередбачуваність, які повністю змінюють життя людини.
Неоднозначність пов’язана з тим, що людина не знає, як реагувати на раптово виниклі симптоми. Наприклад, хронічний хворий переживає через будь-який симптом, наприклад, кашель. Для нього це може означати як загострення астми, так і початок звичайної застуди. І це викликає постійні сумніви та зацикленість на своєму стані.
Складність означає те, що пацієнт не розуміє всього про хворобу, дію ліків і побічні ефекти. Для неспеціаліста відкривається новий складний світ, в якому потрібно багато в чому розібратися. Зустріч з невідомим посилює невпевненість і тривожність.
Брак інформації пов’язана з тим, що медицині не все відомо про те, як лікувати різні хвороби, і з цієї причини людина не може отримати відповіді на всі питання. Одночасно, існує багато шахраїв, які пропонують лікування нетрадиційними методами, небезпечними для життя.
Непередбачуваність означає, що пацієнт не може будувати плани на далеке майбутнє. Навіть засинаючи, людина не впевнена, чи зможе вона наступного дня працювати, провести час з родиною, чи їй стане гірше і доведеться звертатися до лікаря.
Як боротися з почуттям невпевненості та страхом невизначеності?
Кеті Вірант – психотерапевт, яка вже понад 15 років допомагає хронічно хворим впоратися зі своїм станом. З власного досвіду вона пропонує перестати боротися проти невизначеності, оскільки ця боротьба виснажує наші сили. Її пацієнтам стає легше, коли вони відпускають свої страхи перед майбутнім, починають жити за принципом «тут і зараз» і приймають невизначеність як «природний ритм життя».
Життя за принципом «тут і зараз» означає відчувати і усвідомлювати кожен приємний момент, не озираючись на минуле і майбутнє. Це також означає мати сміливість будувати довгострокові плани, частіше погоджуватися на спонтанні пропозиції.
Як можна допомогти пацієнтам із хронічними захворюваннями
Канадський лікар Габор Мате стверджує, що емоційний стрес лежить в основі неприємних симптомів і посилює їх. На його думку, системи мозку, які обробляють емоції, тісно пов’язані з гормональною регуляцією, нервовою системою та імунною системою. З цієї причини наші емоції впливають на здоров’я і самопочуття. І пацієнтам із хронічними захворюваннями в першу чергу потрібно працювати над тим, що вони відчувають.
Психологи з Американської психологічної асоціації APA пропонують кілька корисних порад хронічно хворим, які допоможуть їм почуватися краще:
Прийміть свою хворобу
Якщо хвороба є – її не можна заперечувати. Разом із хворобою в життя приходять обмеження і нові обов’язки, яких потрібно дотримуватися, щоб прожити довге життя. Важливо прийняти, що життя більше не буде таким, як раніше, але це не катастрофа. Адже життя триває, і разом із ним приходять теплі вечори з близькими, нові ідеї, яскраві моменти та враження.
Живіть «тут і зараз»
Пацієнти з хронічними захворюваннями не можуть знайти гармонію в душі через те, що згадують, як добре було раніше, до хвороби. Або навпаки – їх постійно турбує майбутнє і те, як хвороба може зруйнувати їхні плани. Альтернативою такому мисленню буде орієнтація на сьогодення. Потрібно відпустити минуле і бути готовим прийняти будь-яке майбутнє. Жити за принципом «тут і зараз» – означає повністю бути в теперішньому моменті, без тривог про майбутнє або минуле.
Займайтеся практикою майндфулнес (mindfulness)
Практика майндфулнес – це розвиток усвідомленості. Вона допоможе змінити мислення, навчить думати про сьогодення і насолоджуватися життям «тут і зараз». Люди, які навчаються техніці «усвідомленості», більш спокійні та життєрадісні. Вони відчувають менше стресу від повсякденних речей.
Для розвитку усвідомленості достатньо сісти в тихому місці, розслабитися, сконцентруватися на диханні або на відчуттях тіла і звернутися до афірмацій. Наприклад, на кожному вдиху говорити собі: «У мене все буде добре». Також ефективно для цих цілей допоможуть заняття йогою і освоєння дихальних вправ. Кетрін Бушнелл з Американського товариства болю повідомила, що йога притупляє сприйняття болю. Практикувати майндфулнес і йогу можна від 5 до 30 хвилин на день.
У базі MediGlobus більше, ніж 1,500 лікарів різного профілю і 300 клінік в 23 країнах світу. Ми допоможемо вибрати саме той варіант, який найбільше відповідає вашим вимогам. З нашою допомогою ви можете отримати другу думку від експертів, а також проаналізувати вартість лікування в різних клініках і країнах. Замовляйте безкоштовну консультацію з фахівцем, щоб дізнатися подробиці.
Будьте відкритими з близькими
За словами Ульріки, пацієнтки з хронічним болем у спині, підтримка близьких допомагає їй пережити щоденний біль. Спочатку вона намагалася бути сильною і не показувати нікому, що їй боляче. Але після спілкування з психологом вона ризикнула поділитися своїми переживаннями з чоловіком, і той її підтримав. Для неї стало великим полегшенням виговоритися і відчути, що рідні її розуміють і приймають. Щирість і відкритість у відносинах – те, чого в першу чергу потребують хронічні хворі.
Пацієнт може знайти допомогу в групах підтримки хронічно хворих. Для нього це можливість поділитися своїми переживаннями з людьми, які проходять те ж саме і поділяють його переживання і страхи. Якщо в місті не організовують живі зустрічі, можна звернутися на форуми.
Дозвольте близьким вам допомогти
Жити стане простіше, якщо впустити в неї близьких людей. І вона стане легшою, якщо дозволити іншим собі допомогти. Прагнення взяти на себе більше, ніж можливо, негативно впливає на здоров’я, втомлює, посилює деякі симптоми. Близькі люди допоможуть не тільки психологічно, але і фізично – в роботі, виконанні рутинних справ. Ніхто не вважатиме слабкістю заклик про допомогу. Серж Гудман якось висловився з цього приводу: «Сила людини полягає в здатності визнавати свої слабкості».
Будуйте плани на майбутнє
Не бійтеся ставити цілі і мріяти. Це додасть сил і мотивації боротися далі. Планування довгострокових цілей стане доказом оптимізму і віри в те, що хвороба не завадить реалізації важливих планів. Ця проста дія також допоможе знову повернути сенс життя і надію. Обов’язково потрібно включати в плани рідних і близьких. Для пацієнта важливо знати, що в майбутньому у нього завжди буде підтримка.
Психологія дітей з хронічними захворюваннями
Спочатку діти поводяться напружено. Вони постійно думають про діагноз, погано сплять, нервують, уникають думок про хворобу. Додатковий стрес у дітей викликають зміни в способі життя: посилення батьківського контролю, постійні візити до лікарні, неприємне лікування, зміни в зовнішньому вигляді, втрата зв’язку з друзями та однокласниками. На тлі цих подій діти стають замкнутими, дратівливими або примхливими. У них знижується самооцінка, розвивається неприязнь до себе і до свого тіла, втрачається інтерес до улюблених занять.
Важливо знатиУ світі живуть понад 375 мільйонів дітей із хронічними захворюваннями. Часто у них зустрічається астма, діабет, рак, серцеві патології. Виявлення небезпечної хвороби викликає страх і шок не тільки у дитини, але і у всієї родини. |
Виховання дітей з хронічними захворюваннями
При вихованні дитини з хронічною хворобою важливо забезпечити їй безпечне оточення, атмосферу тепла і прийняття. Важливо, щоб дитина могла займатися звичними справами, вчитися, спілкуватися з друзями, займатися хобі і при цьому була самостійною. Це допоможе їй відчути, що вона така ж, як і інші діти, незважаючи на деякі обмеження.
Вести щасливе життя з хронічною хворобою і досягати успіху можливо. Це зробили відомий співак Нік Джонас з діабетом 1 типу, Леді Гага з фіброміалгією, модель Белла Хадід з хворобою Лайма і багато інших.
Дитячий педіатр Дебора Консоліні допомагає дітям із хронічними захворюваннями 23 роки. Зі свого досвіду вона пропонує батькам кілька порад про те, як допомогти дитині в цей непростий період:
- Уважно дотримуйтесь рекомендацій лікаря щодо прийому ліків. Не можна змінювати дозування препаратів або пропускати їх прийом.
- Заздалегідь уточніть у лікаря, чи може дитина продовжувати займатися улюбленими справами або варто їй знайти альтернативне заняття. Деякі хобі, наприклад, активний спорт, можуть бути небезпечними для життя при деяких захворюваннях.
- Подбайте про те, щоб дитина продовжувала навчання. Деякі діти можуть продовжувати відвідувати школу разом з іншими дітьми. У рідкісних випадках потрібне навчання вдома за спеціальною програмою. Це можна влаштувати, поговоривши з адміністрацією школи.
- Дозвольте дитині бути самостійною. Дозвольте їй приймати рішення, вибирати собі хобі, інтереси, друзів. Це дозволить їй відчути себе вільніше і додасть впевненості в собі.
- Навчіть дитину дбати про себе. Хронічна хвороба не повинна бути приводом для безладу в кімнаті або заохочення ліні.
- Розкажіть дитині все, що знаєте про хворобу, як її лікувати і які ліки вона приймає. Ця інформація зменшить стрес через брак інформації про свою хворобу. Важливо навчити дитину самостійно приймати необхідні ліки в правильних пропорціях.
- Створіть вдома теплу атмосферу, заохочуйте відкритість і щирість у родині. Це дозволить дитині відчувати себе в безпеці вдома і допоможе їй розкритися, поділитися особистими переживаннями.
- Заохочуйте спілкування з друзями. Діти з хронічними захворюваннями часто закриваються від інших людей. Якщо дитина знаходить собі друзів – допомагайте їх дружбі. Дозвольте їй запрошувати гостей або разом відвідувати цікаві заходи, і дитина стане набагато щасливішою.
Психолог також допоможе дитині з хронічним захворюванням. Під час консультацій дитина зможе поділитися своїми справжніми переживаннями і тривогами в безпечній обстановці. Психолог може попрацювати над підвищенням самооцінки дитини, пояснити їй важливість дотримання деяких обмежень і виконання плану лікування.
Психолог працює не тільки з дитиною, але також з мамою, татом і найближчими родичами. Батьки часто важко переживають за те, що з їхньою дитиною сталася хвороба. На консультаціях психолог допоможе прийняти, що хвороба дитини сталася не з їхньої вини і її не можна було запобігти. Замість того, щоб озиратися на минуле, психолог навчить дивитися в майбутнє і бачити в ньому надію.
Якщо хвороба заважає дитині вчитися і самостійно виконувати повсякденні дії, до процесу лікування потрібно залучити дитячого нейропсихолога. Нейропсихолог – це фахівець, який запропонує і проведе спеціальні розвиваючі програми. Ці програми більш індивідуальні і враховують стан розвитку дитини на фізіологічному рівні.
Підсумок
- Хронічні захворювання викликає куріння, вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя, погане харчування, зайва вага. Жінки та люди похилого віку знаходяться в зоні ризику розвитку таких захворювань.
- Хронічним хворим властиво приховувати свої емоції, брати на себе багато роботи, переживати за інших більше, ніж за себе. Їм важко просити допомоги і визнавати свої слабкості.
- Непередбачуваність перебігу хвороби викликає у людини почуття невизначеності, невпевненості в майбутньому. Це призводить до постійної напруги, очікування гіршого, страху перед складанням довгострокових планів.
- Прийняття своєї хвороби, життя за принципом «тут і зараз» та практика технік усвідомленості допоможуть хронічно хворому позбутися тривог і занепокоєння.
- Спілкування з близькими та їхня підтримка є важливою частиною життя пацієнта з хронічним захворюванням. Від цього не можна відмовлятися. Щоб побудувати довірчі стосунки з близькими, важливо бути щирим і чесно ділитися своїми емоціями, переживаннями та страхами.
- Діти важко переживають постановку діагнозу про хронічне захворювання. Вони стають дратівливими, постійно думають про хворобу та її наслідки. У них знижується самооцінка і розвивається почуття неприйняття себе.
- Щоб допомогти своїй дитині впоратися з хронічним захворюванням, створіть вдома атмосферу тепла і прийняття. Нехай дитина відчує, що може довіряти близьким. Батькам важливо виховувати в дитині самостійність і вміння подбати про себе. У колі сім’ї потрібно заохочувати спілкування дитини з друзями.
- Допомогти пацієнту з хронічною хворобою може психолог. З фахівцем можна поділитися таємними страхами і переживаннями в безпечній обстановці.
Фахівці міжнародної медичної платформи MediGlobus допоможуть організувати підтримуюче лікування за кордоном для пацієнтів із хронічними захворюваннями. Залишайте свою заявку, і ми допоможемо потрапити до клініки, де лікарі вас вислухають і будуть піклуватися про ваше здоров’я.
