Згідно зі статистикою, зібраною Центром з контролю та профілактики захворювань США, від 5 до 15% хворих відмовляються від лікування. Часто людина втрачає надію і кидає лікування або вибирає нетрадиційний шлях медицини. Кожне таке рішення — це втрата дорогоцінного часу. Доглядати за хворим важко, особливо коли він свідомо шкодить собі. Як близька людина може зрозуміти хворого і переконати його продовжити лікування — MediGlobus розповість у цій статті.
Настрій пацієнта як частина терапії
Типовий процес лікування — це візит до лікаря, діагностика хвороби та прийом ліків для одужання. Чи достатньо цього, щоб одужати? Лікарі все частіше приділяють увагу настрою пацієнта та його мотивації до одужання. Людина, яка не хоче лікуватися, кине пити ліки. Хворий, якому байдуже на своє здоров’я, не стане змінювати свій спосіб життя на більш здоровий. Шанс на одужання зникає тільки тому, що хворий довгий час не визнавав симптоми і не звертався до лікаря.
Виходить, що ставлення до хвороби також важливе, як і саме лікування. Хворий на самоті часом ставиться до симптомів легковажно. Вплинути на процес хвороби можуть близькі родичі та друзі хворого. Тільки вони можуть помітити зміни в поведінці людини, підтримати її в скрутну хвилину і знайти для хворого сенс боротьби за своє життя. Вони в силах змінити рішення хворого про відмову від лікування або мотивувати його лікуватися старанніше.
Наш штатний психолог проаналізував найчастіші причини відмови хворого від лікування та запропонував способи підвищити шанси виживання тяжкохворого.
Знання про те, які варіанти лікування хвороби доступні, також може допомогти пацієнту зважитися на лікування. На нашому сайті ви можете прочитати більше інформації про ефективність сучасних медичних процедур, а наші координатори допоможуть вам знайти доступну закордонну клініку.
ЯК ЛЮДИНА ПЕРЕЖИВАЄ ХВОРОБУ?
| 1 стадія | Коли людина дізнається, що хвора на невиліковну хворобу, вона переживає 5 емоцій, перш ніж починає лікування. Спочатку хворий думає, що це неправда. Він заперечує хворобу і переконаний, що лікар помилився. Тоді він або ігнорує діагноз, або перевіряє лікаря. |
| 2 стадія | На другій стадії переживання хвороби людина злиться. Вона розлючена несправедливістю світу. Як так: з 7 мільярдів людей захворів саме вона? Вона поступово усвідомлює наслідки хвороби, і це приводить її в жах. |
| 3 стадія | І тільки на 3 стадії хворий починає лікування. Він готовий платити будь-які гроші, щоб вилікуватися. Паніка штовхає його на розумні вчинки (звернення до лікаря) і помилкові (звернення до цілителя). |
| 4 стадія | Якщо людина не знайшла допомоги, то переходить на 4 стадію — депресії. У цей момент у хворого опускаються руки і він здається. Безнадійність переживається по-різному. Один хворий відмовляється приймати ліки і замикається від усіх близьких. Інший хворий вирішує наплювати на приписи лікаря і провести решту життя коротко і яскраво, як догораюча свічка. |
| 5 стадія | На 5 стадію переходять ті, кому допомогли пережити період депресії. Ці хворі приймають хворобу і відповідально ставляться до її проявів. Вони перестають недооцінювати симптоми. Тільки тепер починається справжнє лікування. По суті, життя людини залежить від того, як швидко вона прийме свою хворобу. Це може статися швидко або не статися ніколи. Родичі та друзі хворого можуть допомогти прийняти хворобу і збільшити шанси на одужання. |
ЧОМУ ХВОРИЙ ВІДКЛАДАЄ РАННЮ ДІАГНОСТИКУ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ?
Легку хворобу, на кшталт застуди, часто недооцінюють і відкладають її лікування. Людина тижнями може ходити з нежиттю або кашлем на роботу. А бувають і інші випадки: коли симптом — ознака розвитку небезпечної хвороби. Хворий ігнорує хворобу доти, доки та не переросте в щось серйозніше. Пожалівши час на лікування спочатку, людина в результаті втрачає більше часу на лікування і наражає своє життя на небезпеку. Чому хворий не відреагував відразу і не вилікував хворобу на ранній стадії?
Відповідь криється в розстановці пріоритетів. На момент хвороби симптоми не сильно заважали людині. У неї були більш термінові і важливі справи: встигнути до дедлайну або приготувати обід на званий обід. Здоров’я, поки воно хороше, ставиться в самий низ пріоритетів. Щоб почати лікування вчасно, потрібно поставити здоров’я вище будь-яких робочих і сімейних завдань. Турбота про здоров’я — це найвищий прояв відповідальності. В результаті людина помітить небезпечне захворювання на ранній стадії і врятує собі життя; або ж просто вилікує легку хворобу до того, як вона стане небезпечною.
Людина відкладає ранню діагностику, тому що недооцінює симптом. Поточні справи здаються важливішими за невеликі незручності. Вихід із ситуації – робота зі своїми пріоритетами. Здоров’ю потрібно надати найвищий пріоритет
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ХВОРИЙ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВИЗИВАТИ ХВОРОБУ?
Заперечення — це природний захист людини. Усвідомлення смертельного діагнозу приводить хворого в шок. Всі плани і цілі тепер втрачають своє значення. Хворий не готовий відмовлятися від майбутнього і тому поводиться так, ніби нічого не сталося. На цьому етапі він потребує підтримки і допомоги. Хворий повинен відчути свободу, розповісти про свою хворобу. Тут потрібно вислухати і відреагувати так, як буде легше хворому. Якщо він не хоче бачити, як ви засмучені — тримайтеся впевнено; якщо йому потрібне співчуття — висловіть свої емоції і поплачте.
Буває, що хворий приховує діагноз з власних причин. Поспостерігайте за ним. Якщо людина пішла до лікаря, здала аналізи і після цього змінилася (замкнулася в собі або стала легковажною) — можливо, щось сталося. Не можна тиснути на людину і вимагати все розповісти. Тут важливий м’який підхід. Агресія породжує агресію, у відповідь на тиск хворий сильніше закриється. Навпаки, потрібно створити атмосферу довіри. Якщо хворий відчує підтримку, то розповість про діагноз сам.
Деяким людям важко визнати свою слабкість. Тиск і наполегливість можуть призвести до більшої закритості. Щоб така людина визнала діагноз, потрібно створити атмосферу довіри. Хворий сам поділиться своїми переживаннями з тим, кому довіряє.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ХВОРИЙ ВІРИТЬ У НЕТРАДИЦІЙНУ МЕДИЦИНУ?
Деякі хворі не довіряють лікарям. Замість того, щоб звернутися до клініки за допомогою, вони звертаються до цілителів і народних методів. Ці дії забирають важливий час і знижують шанси на одужання. Найвідоміший приклад — вчинки Стіва Джобса. Замість того, щоб негайно почати лікування, він 6 місяців медитував. Це йому не допомогло і він звернувся до лікарів. Однак, було вже занадто пізно і хворобу не можна було зупинити. У Стіва Джобса були кращі шанси вижити, якби він почав лікування на півроку раніше.
Чому розумні люди вірять у нетрадиційну медицину, незважаючи на ризики? Вона має тисячолітній авторитет. У ній збереглися секрети, які передавалися від прабабусі до матері, трепетне ставлення до мудрості старших і відчуття містичного. Переконати хворого може тільки значуща і шанована фігура. Слово людини, яку цінує і поважає хворий, може бути важливішим за інші знання. Близьким людям слід організувати зустріч хворого з авторитетом, щоб вони поговорили наодинці. Хворому буде корисно зустрітися з людиною, яка пережила подібну хворобу і вилікувала її методами традиційної медицини.
Люди вірять у нетрадиційну медицину тому, що вона існує вже давно. Переконати звернутися за справжнім лікуванням може авторитетна і значуща для хворого людина. Знайдіть таку людину в оточенні хворого.
Читати: ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ХВОРИЙ НЕ ВИКОНУЄ ПРИПИСИ ЛІКАРЯ?
Лікування не закінчується прийомом ліків. Щоб одужати, хворий повинен докласти більше зусиль. Іноді для цього потрібно змінити спосіб життя, звички та світогляд. Лікарі зазвичай призначають дієту та план фізичних навантажень. Їхні рекомендації базуються на досвіді та успішних випадках виживання пацієнтів. Однак хворий не діє раціонально. Він може відмовитися від порад з різних причин:
- він не готовий розлучатися з минулим життям;
- він втратив надію зараз;
- він боїться недієздатності в майбутньому.
Хворий повинен знати, навіщо він відмовляється від того, до чого звик. Тому йому потрібно детально пояснити важливість кожної дії. Близьким слід підтримувати хворого і його спроби прийняти зміни в способі життя. Так, зміна звичного укладу життя викличе менший стрес, якщо хворий побачить, що близькі так само добре до нього ставляться і приймають його з діагнозом.
Втрата професійної компетентності або вихід з ролі опори в сім’ї — головний страх хворого, особливо якщо це чоловік. У цьому випадку найкращою підтримкою буде потреба в допомозі хворого. Так, не кожен хворий потребує постійної турботи. Іноді хворому потрібно дати простір для самостійних дій: безпечних і значущих. Це допоможе хворому зрозуміти, що він все ще потрібен і все ще корисний. Для такого хворого це найкраща мотивація до лікування.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ХВОРИЙ ВТРАТИВ НАДІЮ?
Найважчий випадок — коли хворий перестає вірити в одужання. Він розуміє, що хвороба — це його доля. Хворий здається і пливе за течією життя, чекаючи, коли хвороба переможе. Але здаються не через тяжкість хвороби. Більш глибока причина — втрата сенсу життя. Допомогти хворому можна своїми силами. Потрібно знайти для хворого те, що буде для нього цінним і за що він готовий боротися. Це складне завдання.
Можна навести як приклад історію психолога Віктора Франкла. Під час війни він потрапив до концтабору. Там він багато працював, голодував і хворів. Він втратив все: там загинули його батько, мати і дружина. Франкл сам був на межі самогубства від відчаю. Але у нього була мета. Кожен день він думав про те, що вийде з табору і розповість світу про свій досвід. Він думав про майбутню книгу і про лекції, які писав у голові. Франкл знайшов сенс свого життя і заради нього пережив усі тяготи існування.
Хворий повинен знайти свою мету. Для чого він хоче жити? Що для нього настільки цінне, що він готовий подолати біль і домогтися цього? Потрібно пробувати різні підходи, шукати відповідь у минулих планах хворого на майбутнє. Можна знайти допомогу з боку і звернутися до психолога. Найкраще хворому допоможе екзистенційний терапевт. Цей фахівець разом з хворим буде шукати сенс життя хворого і опрацює перешкоди для його пошуку.
Тривала хвороба виснажує людину. Щоб продовжувати боротися, потрібна вагома причина. Той, хто добре знає хворого, може допомогти йому знайти мету в житті та перспективу.
ЯК КРАЩЕ ДОПОМОГТИ ХВОРОМУ?
| Здоров’я в пріоритеті. Якщо помітні симптоми хвороби – потрібно відкласти все і відправитися на діагностику. Близькі можуть допомогти, нагадуючи про цінності здоров’я або допомагаючи справлятися з справами. Рання діагностика хвороби може врятувати людині життя; |
| Кожен хворий — індивідуальний. Слухайте те, чого боїться і до чого прагне конкретна людина. Її потреби важливіші за будь-які узагальнені поради; |
| Створюйте довіру. Хворий повинен відчувати, що може вільно говорити про свої страхи і тривоги. Він отримує ту підтримку, якої потребує. На хворого не можна тиснути, якщо він не хоче про щось говорити: тиск призводить до замкнутості; |
| Цінуйте час. Чим раніше людина прийме хворобу – тим більше мотивації до одужання. Прояв справжніх емоцій, вираження страхів і побоювань полегшують хворому переживання хвороби; |
| Якщо не вдається вплинути на хворого — зверніться до авторитету. Авторитет — це людина, яку поважає хворий і до порад якої прислухається. Якщо це неможливо — зверніться за допомогою до клінічного психолога. |
Підсумок
- Психологічна складова лікування важких хвороб не менш важлива, ніж компетентність лікарів або наявність медикаментів. Для одужання пацієнту потрібно прийняти рішення боротися за своє здоров’я і активно брати участь у процесі. Рідні та близькі можуть допомогти цьому процесу, прислухаючись до хворого і надаючи йому необхідну підтримку. Також дуже корисним може виявитися відвідування кваліфікованого психолога.
- Зазвичай пацієнти проходять п’ять стадій прийняття хвороби — заперечення, гнів, депресія, торг, прийняття.
- Щоб допомогти хворому швидше прийняти хворобу і приступити до лікування, близьким потрібно вислуховувати і приймати його, створити атмосферу довіри, звертатися до вагомих авторитетів і наполягати на першочерговому пріоритеті здоров’я.
У зарубіжних клініках лікарі дотримуються цих принципів при спілкуванні з хворим. Також, у відділеннях багатьох клінік працюють психологи, які надають значну підтримку. Якщо Ви хочете отримати консультацію про допомогу за кордоном — фахівці MediGlobus дадуть відповідь на Ваші запитання.
