Моноцитарний лейкоз — злоякісне гематологічне захворювання, яке характеризується збільшенням моноцитарних клітин у крові та кістковому мозку. Патологія поділяється на гостру та хронічну форми. Найчастіше вона проявляється у дітей або людей старше 50-ти років. Точна причина розвитку недуги невідома. Вважається, що хворобу можуть провокувати мутації в ДНК кісткового мозку, викликані впливом хімічних речовин, канцерогенів, опромінення або інфекції. Більше інформації про симптоми, методи діагностики та лікування моноцитарного лейкозу дізнайтеся з цієї статті.
Моноцитарний лейкоз — це
Моноцитарний лейкоз є злоякісною патологією, яка вражає кров і кістковий мозок. Це — один з типів мієлоїдного лейкозу. Він передбачає заміщення здорових клітин крові моноцитами — великими лейкоцитами, що відповідають за вроджений імунітет організму.
Підвищення рівня моноцитів ускладнює роботу всіх систем людини. Кістковий мозок не може нормально функціонувати і виробляє багато незрілих клітин крові. Згодом аномальні клітини витісняють тромбоцити та еритроцити, що призводить до розвитку анемії та порушення згортання крові. У деяких органах з’являються специфічні злоякісні новоутворення.
За типом перебігу онкологічного процесу моноцитарний лейкоз поділяється на гострий і хронічний. Перший варіант зустрічається частіше, але в той же час на його частку припадає не більше 1% від загальної кількості всіх злоякісних патологій.
При хронічній формі моноцитарного лейкозу кров’яні клітини дозрівають частково і їх кількість збільшується повільно. Місяці або навіть роки захворювання протікає безсимптомно або з незначними клінічними проявами. Патологію зазвичай діагностують у пацієнтів старше 50 років. У 2 рази більше недуга вражає чоловіків, ніж жінок.
Гострий моноцитарний лейкоз передбачає стрімке накопичення незрілих клітин крові. Це — один з найпоширеніших видів лейкемії у дорослих. Недуга швидко прогресує і рано викликає симптоматику. Переважно її діагностують у літніх людей. Середній вік постановки діагнозу становить 65-68 років. Також хвороба може вражати дітей до 5 років.
Читати: Які симптоми моноцитарного лейкозу?
При хронічній і гострій формі моноцитарного лейкозу ознаки хвороби схожі. Однак у першому випадку симптоми можуть з’явитися через кілька років з моменту розвитку онкопатології і будуть менш вираженими. У другому — клінічна картина проявляється відразу і стрімко наростає. До основних ознак моноцитарного лейкозу відносяться:
- швидка втомлюваність через розвиток анемії (стан, при якому в крові не вистачає достатньої кількості здорових еритроцитів для транспортування кисню по всьому тілу),
- крововиливи на шкірі, синці та кровотечі з носа або ясен, викликані зниженням рівня тромбоцитів,
- задишка, запаморочення та непритомність,
- часті інфекції,
- збільшення лімфатичних вузлів,
- відчуття розпирання під ребрами через збільшення селезінки та печінки,
- нічна пітливість,
- біль у м’язах і кістках,
- підвищення температури,
- шкірні висипання,
- погіршення апетиту і втрата ваги.
Діагностика моноцитарної лейкемії
Першими тестами, які призначають при підозрі на моноцитарний лейкоз, є аналізи крові та кісткового мозку. Ці обстеження дозволяють виявити аномальні показники лейкоцитів, тромбоцитів та еритроцитів.
- Картина крові при хронічному моноцитарному лейкозі передбачає збільшення кількості моноцитів (моноцитоз вище 1,000/мкл). Кількість тромбоцитів і лейкоцитів у нормі або незначно знижена. Можливе підвищення рівня еозинофілів — білих кров’яних тілець, які утворюються в кістковому мозку, а потім потрапляють у кровотік.
- Картина крові при гострому моноцитарному лейкозі свідчить про значне збільшення моноцитів. На цьому тлі у пацієнтів також відзначається зниження рівня тромбоцитів і еритроцитів.
Діагностика кісткового мозку включає в себе два обстеження, які зазвичай виконуються одночасно: люмбальна пункція (видалення зразка спинномозкової рідини) і трепанобіопсія (забір невеликої кількості кістки, заповненої кістковим мозком). При гострій формі захворювання в кістковому мозку виявляють більше 20% моноцитарних клітин, а при хронічній — 5-20%.
Додатковими варіантами діагностики моноцитарної лейкемії є:
- МРТ, КТ і ПЕТ-КТ — дає можливість оцінити ступінь поширення злоякісного процесу на органи і системи (селезінку, печінку, лімфатичні вузли).
- УЗД черевної порожнини — показує збільшення селезінки, печінки та лімфатичних вузлів, а також наявність рідини в черевній порожнині.
- Рентген грудної клітки та ехокардіографія — допомагає виявити наявність рідини в плевральній порожнині та перикарді.
Щоб записатися на діагностику моноцитарного лейкозу за кордоном, звертайтеся до лікарів-координаторів міжнародної медичної платформи MediGlobus. Наші фахівці підберуть для Вас клініку, яка максимально відповідатиме Вашим вимогам.
Як лікують моноцитарний лейкоз?
Лікування моноцитарного лейкозу передбачає хіміотерапію, використання таргетних або імунних препаратів, опромінення, а також трансплантацію кісткового мозку (ТКМ). Залежно від форми захворювання, програми боротьби з онкопатологією дещо відрізняються.
Гострий моноцитарний лейкоз важко піддається лікуванню. Основою протистояння хворобі вважається поліхіміотерапія (комбінація декількох протипухлинних препаратів) і пересадка кісткового мозку. У половині випадків потрібна ТКМ. Схема застосування хімії обумовлена віком і загальним станом здоров’я пацієнта.
Спочатку хворий отримує індукційну хімію. Це — використання високих доз хімічних речовин для знищення максимальної кількості ракових клітин. Зазвичай потрібно 4-6 курсів з інтервалами від 3 до 4 тижнів. Ліки вводять внутрішньовенно або призначають у формі таблеток.
Якщо за допомогою індукційної хімії вдалося досягти ремісії, пацієнту призначають консолідуючу терапію. Вона передбачає використання декількох менш агресивних протипухлинних препаратів. Це необхідно для закріплення результатів попереднього лікування та запобігання рецидиву. Тривалість терапії становить 2-4 місяці. Також можливе використання опромінення та таргетних або імунних ліків.
У тих випадках, коли пацієнти не відреагували на хіміотерапію та інші методи лікування виявилися неефективними, рекомендують пересадку кісткового мозку. Вона дає можливість замінити пошкоджені клітини крові здоровими. Як правило, для трансплантації використовують клітини спорідненого донора (сестри або брата). Можлива також пересадка власних стовбурових клітин пацієнта. Однак це значно підвищує ризики повторного розвитку недуги.
Лікування хронічної моноцитарної лейкемії включає високодозовану хіміотерапію та ТКМ від спорідненого або неспорідненого донора. У другому випадку відповідний кістковий мозок знаходять у Міжнародній базі донорів. Зарубіжні клініки мають доступ до цього реєстру і можуть швидко знайти донора.
Для цього пацієнту проводять HLA-типування — дослідження тканинної сумісності донора і реципієнта. На основі цих результатів у донорській базі підбирають кістковий мозок з максимальним збігом клітин.
Також можливе тривале застосування менш інтенсивної хімії з гіпометилюючими препаратами, які запускають процес дозрівання незрілих клітин крові. Це дозволяє уповільнити прогресування хвороби і знизити необхідність в переливанні крові (в якості підтримуючої терапії).
Прогнози при моноцитарному лейкозіПрогнози 3-річної виживаності при гострій формі захворювання умовно несприятливі. Близько 33% пацієнтів долають цей поріг життя. Це пов’язано з тим, що патологія має стрімкий перебіг і вражає переважно людей у віці, які мають супутні захворювання. При хронічному моноцитарному лейкозі цей показник становить 60%. За даними Американського онкологічного товариства |
Де лікують моноцитарний лейкоз за кордоном?
Університетська лікарня Коч
Медікана Аташехір
Клініка Текнон
Уніклініка Наварри
Медичний центр Хаїма Шиби
Університетська лікарня Людвіга-Максиміліана
Підсумок
- Моноцитарна лейкемія — злоякісна патологія крові та кісткового мозку. Вона вражає дорослих і дітей. Переважно хворіють представники сильної статі. Картина крові при моноцитарному лейкозі передбачає збільшення кількості моноцитів при зниженні еритроцитів і тромбоцитів.
- Для діагностики захворювання використовують аналізи крові та кісткового мозку, а також УЗД органів черевної порожнини, КТ, МРТ та ПЕТ-КТ.
- Ключовими методами боротьби із захворюванням є хіміотерапія та ТКМ. Також пацієнтам можуть проводити опромінення (при ураженні мозку, селезінки або печінки, а також для зменшення болю в м’язах і кістках), імунну або таргетну терапії.
- Загальні прогнози 3-річної виживаності при гострому моноцитарному лейкозі становлять близько 33%, а при хронічному — 60%.
Для запису на лікування моноцитарного лейкозу за кордоном натискайте на кнопку нижче і залишайте свої контактні дані. Ми передзвонимо в найкоротші терміни і допоможемо у вирішенні Вашої медичної проблеми.
Джерела:
- Frontiers in Pediatrics: Diagnostic challenges in acute monoblastic/monocytic leukemia in children
- National Cancer Institute
- Cancer Researcj UK
- American Society for Clinical Oncology
- American Cancer Society
- Blood Research: Diagnosis and treatment of chronic myelomonocytic leukemia
- ESMO Clinical Practice Guideline on the management of acute myeloid leukaemia (AML)
