На сьогодні медицина може з повною упевненістю стверджувати, що розвиток раку пов’язаний з генетичними факторами. Лікарями було виявлено понад 100 генів, які асоціюються з розвитком тієї чи іншої онкології. Багато людей, навіть не маючи будь-яких симптомів нездужання, починають замислюватися – а чи не є вони самі носіями схильності до розвитку раку? Особливо актуальним це питання стає у родичів людей, нещодавно діагностованих з онкологією; або у пар, що починають планувати сім’ю. То все-таки, як взаємопов’язані гени і рак, чи потрібно всім проходити генетичну діагностику, і чи можна що-небудь із цим зробити? У цих питаннях ми допоможемо вам розібратися сьогодні.
Як гени впливають на розвиток раку?
У генах закодовано те, як буде побудований організм. У кожної людини налічують близько 20,000 генів. Їхнє функціонування – це складний процес, у якому можуть відбуватися поломки. Деякі з них, у рідкісних випадках, призводять до безконтрольного поділу клітин, що формує ракові пухлини.
Генетичні механізми утворення пухлин можуть відрізнятися. Поломки ДНК здатні впливати на кількість протеїнів, що сприяють росту клітин, або порушити механізми природного саморуйнування хворобливих клітин. Загалом, учені виділяють три групи дефектних генів, пов’язаних з утворенням раку:
- Гени-супресори пухлин – у нормі вони зупиняють ріст пухлин, але в разі поломки перестають працювати.
- Протоонкогени – сприяють посиленому росту і метаболізму ракових клітин.
- Гени, що беруть участь у стабільності генома – у разі їхньої поломки відбувається накопичення інших порушень ДНК, які можуть призвести до раку.
Усі види раку пов’язані з генетичними факторами, однак, не всі з них – генетично успадковані. Так, згідно зі статистикою, тільки 10-12% випадків раку – такі, що передалися від батьків дітям. У решті 90% випадків генетичні поломки, що призводять до утворення пухлин, накопичуються протягом життя. Саме тому ризик розвитку онкології збільшується з віком, і всім людям, старшим за 50-55 років, рекомендують уважніше ставитися до свого здоров’я і розглянути варіант онкологічних чек-апів.
Зміни ДНК, що призводять до розвитку раку, можуть відбутися в будь-якому віці, навіть на етапі ембріонального розвитку. Однак, існують деякі чинники, що підвищують ризик генетичних поломок. Їх називають канцерогенами. Серед найпоширеніших канцерогенів виділяють хімікати в цигарках або вейпах, ультрафіолетове опромінення (сонце, солярій, лампи для гель-лаку), вірус папіломи людини (ВПЛ).
| ОНКОЛОГІЧНИЙ CHECK-UP |
| Аналіз крові на онкомаркери |
| Біопсія |
| КТ/МРТ/ПЕТ-КТ |
| Консультація з онкологом |
Спонтанні зміни ДНК, що відбуваються протягом життя, не передаються за спадковістю.
Діти, які захворіли на рак, можуть бути носіями генетичної схильності, але не завжди в їхній родині спостерігається підвищена частота захворювання на рак. Дослідження 2015 року, в якому взяли участь понад 1,000 онкохворих дітей, показало, що у 8,3% з них було виявлено сприятливі генні мутації. Однак, серед цієї групи тільки у 40% були родичі, що хворіли на рак.
Про спадковий рак
Чи можна передати рак у спадок? Строго кажучи, ні. Онкологія не може перейти від батьків до дитини через кров. Те, що здатне успадкуватись – це схильність до раку.
Людина має 2 копії кожного гена – 1 вона отримує від батька, і 1 від матері. Якщо один із цих генів дефектний, для організму це не становитиме проблеми – другого гена буде абсолютно достатньо, щоб компенсувати роботу першого. Однак, якщо і другий ген «зламається», тоді може почати рости пухлина.
Тому важливо розуміти, що коли лікарі говорять про схильність до раку, вони не мають на увазі гарантований його розвиток. Така людина просто перебуває в групі підвищеного ризику. Можливість того, що вона проживе здорове життя, залишається. Але водночас до підвищеного ризику розвитку раку потрібно ставитися серйозно.
Пацієнти запитують: «Якщо в мого родича діагностували рак, чи означає це, що в мене теж є схильність?»
Не обов’язково. Наявність родича з онкологічним діагнозом – це причина, через яку ваш лікар може запідозрити генетичну схильність, однак її самої недостатньо. Онкологія залишається поширеною проблемою, особливо в літньому віці. У багатьох сім’ях, особливо якщо у вас багато родичів, є хтось, хто зіткнувся з раком. 90% цих випадків – неспадкові. Під час консультації лікарі враховують уточнювальні запитання – хто саме серед ваших родичів хворів на рак, наскільки близьким він/вона був для вас, у якому віці розвинулася хвороба, про який саме тип онкології йдеться, тощо.
Існують деякі синдроми, які називають «сімейною онкологією». У таких ситуаціях зазвичай кілька поколінь страждають від одного й того ж захворювання. Лікарі склали список ознак, які вказують на те, що схильність до раку дійсно передається спадково. При цьому, чим більше цих критеріїв виявлено, тим більш ускладненим вважається сімейний анамнез.
- Мінімум 3 родичі, серед яких 2 близьких (мати, батько, брат, сестра, дитина) перехворіли на рак;
- Родичі щонайменше у 2-х поколіннях по одній лінії (материнській або батьківській) хворіли на один і той самий вид раку (грудей, кишківника, шийки матки тощо);
- Наявність родича, який переніс більш ніж один рак;
- Родичі хворіють на рак у молодшому віці, ніж середньостатистично спостерігається при конкретній онкології (кожен рак має власний поріг, проте більшість діагностують у віці 60-66 років);
- Родичі з рідкісними спадковими онкологічними синдромами (наприклад, синдром Каудена, сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Лінча);
- Скупчення в сімейному анамнезі онкологій, пов’язаних із мутацією BRCA гена: рак грудей, рак яєчників, рак підшлункової залози;
- Дуже рідкісні онкології в родині (наприклад, ретинобластома або рак грудей у чоловіків);
- Якщо у родичів, що хворіли на рак, уже знаходили генетичні мутації;
- Деякі особливості фізіології (наприклад, велика кількість поліпів у кишечнику);
- Належність до етнічної групи, в якій частіше трапляються гени, що призводять до раку (наприклад, євреї-ашкеназі);
- Якщо лабораторні аналізи результатів біопсії вказують на ознаки, пов’язані зі спадковою генною мутацією.
Наявність однієї або більше з перерахованих вище ознак можна вважати тривожною ознакою і причиною звернутися за генетичним тестуванням на схильність до раку.
Також медичні керівництва, що застосовуються в авторитетних онкологічних центрах, рекомендують призначати генетичне тестування для всіх, у кого діагностували такі онкологічні захворювання:
Деякі гени, асоційовані з раком, агресивніші за інші, і з вищою ймовірністю спричиняють рак. Інші – навпаки. Завжди для початку онкологічного процесу потрібно, щоб зійшлося воєдино кілька чинників. Тому в сім’ях, де схильність до пухлин передається у спадок, інколи можна спостерігати, що рак «пропускає» покоління – виникає в бабусь-дідусів та онуків, але не батьків.
- Тричі негативний рак молочної залози;
- Рак грудей у чоловіків;
- Рак товстої кишки у віці молодше 50 років;
- Рак яєчників;
- Рак передміхурової залози з метастазами.
Для лікарів інформація про схильність до раку несе подвійну користь. По-перше, вона дає змогу виявити людей, які потребують більш ретельного спостереження. По-друге, якщо схильність до раку виявлено в онкохворого, дані про конкретні уражені гени можуть дати змогу підібрати ефективнішу таргетну терапію.
Про генетичну діагностику на схильність до раку
Генетичне тестування на схильність до раку проводять на зразку тканин, з яких легко виділити достатню кількість здорової ДНК – найчастіше аналізу крові, проте інколи – слини, клітин із внутрішнього боку щоки чи клітин шкіри. Вони дадуть змогу лікарям проаналізувати ДНК пацієнта та перевірити, чи не порушена робота генів, які асоціюються з ризиком онкології.
Найчастіше пацієнти звертаються до лікарів із таким запитом після того, як у їхній родині стикаються з онкологічним діагнозом. Якщо конкретний ген було виявлено, може бути доцільно провести діагностику всім найближчим родичам.
Деякі з найпоширеніших онкологічних діагнозів, вроджену схильність до яких можна виявити на тесті:
- Рак грудей,
- Рак яєчників,
- Рак кишківника,
- Рак підшлункової залози,
- Рак передміхурової залози,
- Рак щитовидної залози,
- Рак шлунка,
- Рак нирки,
- Саркома,
- Меланома.
На результати генетичного тесту зазвичай потрібно чекати кілька тижнів, залежно від швидкості роботи конкретної лабораторії. Процедура безболісна і не несе жодних ризиків для здоров’я.
Консультація з фахівцем у галузі генетики допоможе вам розглянути потенційні ризики, переваги та недоліки генетичного тестування у вашій ситуації. Після тестування консультант допоможе вам зрозуміти, що означають результати тесту для вас і членів вашої родини.
Якщо пацієнт знає про конкретний ген, носієм якого він може бути – наприклад, якщо його вже виявили у близького родича – то лікарі проводять аналіз на цю конкретну ділянку ДНК. В іншому разі призначають онкологічну панель – набір тестів, що перевіряють на схильність до кількох видів раку.
У 2023 році FDA схвалила першу in vitro онкологічну панель, яка є однією з найпоширеніших сьогодні – Invitae Common Hereditary Cancers Panel. Вона дає змогу одночасно перевірити від 47 до 76 генів, що асоціюються з широким спектром онкологій.
«Цей тест дає змогу оцінити кілька генів одразу за допомогою секвенування наступного покоління, яке виявилося корисним для отримання інформації про генетичні варіанти з високою чутливістю та швидкістю», – доктор Джефф Шурен, директор Центру з контролю за приладами та радіологічним здоров’ям FDA.
В інших країнах можуть використовуватися власні онкологічні панелі, що аналізують більшу або меншу кількість ділянок ДНК. Конкретні деталі аналізу слід уточнювати під час вибору клініки. Лікарі-координатори MediGlobus допоможуть вам порівняти пропозиції від різних медичних центрів і вибрати серед них той, що найбільше підходить вам.
Після проведення тесту, пацієнт отримає результати: позитивні, негативні або невизначеного значення.
Позитивний результат тесту на схильність до раку свідчить про те, що людина перебуває в групі підвищеного ризику розвитку конкретної онкології. Лікар-консультант зможе докладніше пояснити, що це означає для конкретного пацієнта, і яких заходів він може вжити, щоб убезпечити себе в майбутньому.
Насамперед ідеться про більш ранній або частий початок проходження онкочекапів. Регулярні огляди, що включають візуалізаційні тести й аналізи на онкомаркери, дають змогу виявити рак до того, як з’являться перші симптоми. Це підвищує шанс на успішне лікування хвороби.
Ризик розвитку раку можливо знизити і власними силами: відмова від шкідливих звичок, як-от паління, збалансоване харчування, достатній рівень активності та здоровий індекс маси тіла дають змогу підвищити шанс на здорове майбутнє будь-якій людині.
Деяким видам раку, таким як рак молочних залоз, можна також запобігти, приймаючи медичні препарати. NICE рекомендує тамоксифен, ралоксифен і анастрозол жінкам, що входять до групи підвищеного ризику розвитку онкології грудей.
У виняткових випадках пацієнтки наважуються на радикальний крок – превентивну операцію. Її, наприклад, провела у 2013 році всесвітньо відома акторка Анджеліна Джолі після того, як дізналася, що успадкувала від матері BRCA ген. Однак, онкологи поспішають попередити, що таке втручання рекомендується дуже невеликому відсотку пацієнток, і що його доцільно проводити вже після настання менопаузи.
Ще одне питання, яке слід обговорити зі своїм лікарем людям, що дізналися про схильність до раку – це фертильність. Річ у тім, що для лікування раку часто використовується хіміотерапія, яка здатна призвести до проблем із досягненням вагітності. Якщо пацієнт планує в майбутньому заводити дітей, доцільним рішенням може виявитися заморожування сперматозоїдів або яйцеклітин. Це дасть змогу в разі найгіршого сценарію скористатися екстракорпоральним заплідненням (ЕКЗ), щоб народити дитину.
Досить часто позитивний результат генетичного тестування на схильність до раку позитивно позначається на житті пацієнта. Таким людям потрібно частіше і ретельніше проходити онкологічні чек-апи. Таким чином, вони з високою ймовірністю виявлять рак на 1-й або навіть 0-й стадії, коли його можна вилікувати тільки операцією – без застосування хімії або променевої терапії. На контрасті, люди, що не проходять чек-апи, у 90% випадків звертаються до лікаря вже після того, як з’являться перші симптоми, а це – зазвичай 2-3 стадія захворювання, якщо не 4-та. Вони потребують набагато агресивнішого, тривалішого і дорожчого лікування.
Негативний результат тесту на схильність до раку говорить про те, що лікарі не знайшли жодного відомого науці гена, що асоціюється з онкологією. Якщо людина походить із сім’ї, в якій часто трапляється рак – це означає, що їй ген не передався. У такому разі кажуть, що в пацієнта стандартна середньостатистична схильність до раку, і йому/їй слід дотримуватися нормативних чек-апів залежно від віку.
Якщо в людини є родичі, які перехворіли на рак, але ні в кого з них не виявлено жодних шкідливих генетичних змін, то негативний результат тесту класифікується як «неінформативний негативний». Це означає, що лікарі підозрюють, що генетична складова сімейної онкології присутня, але нинішнього рівня розвитку медичних знань і технологій недостатньо, щоб її виявити. Можливо, такому пацієнту порекомендують пройти повторний генетичний тест за кілька років, коли наука досягне глибшого розуміння спадковості раку.
Ще один варіант результатів тесту на генетичну схильність до раку, який може отримати пацієнт – це варіант невизначеного значення. Таким чином лікарі позначають тести, що виявляють зміни ДНК, але не мають даних, які говорили б, пов’язаний цей варіант гена з раком чи ні. Зазвичай такі результати надалі інтерпретуються як безпечні, тому пацієнтам стандартно не рекомендують вживати додаткових заходів для моніторингу здоров’я. Однак медичні організації рекомендують все одно залишатися на зв’язку з генетиком-консультантом, щоб мати змогу швидко відреагувати в разі відкриття протилежної інформації.
Які онкології можуть бути пов’язані зі спадковим фактором?
| Вид раку | Асоційовані гени |
| Рак грудей у жінок | ATM, BARD1, BRCA1, BRCA2, CHEK2, CDH1, NF1, PALB2, PTEN, RAD51C, RAD51D, STK11, TP53 |
| Рак грудей у чоловіків | BRCA1, BRCA2, CHEK2, PALB2 |
| Колоректальний рак (товстої кишки) | APC, BMPR1A, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, CHEK2, POLE, PTEN, SMAD4, STK11, TP53, MUTYH |
| Рак ендометрія | BRCA1, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, PTEN, STK11 |
| Рак фаллопієвих труб, яєчників, первинний рак очеревини | ATM, BRCA1, BRCA2, BRIP1, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, PALB2, PMS2, RAD51C, RAD51D |
| Рак шлунка | APC, CDH1, STK11, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, PMS2 |
| Меланома | BAP1, BRCA2, CDK4, CDKN2A, PTEN, TP53 |
| Рак підшлункової залози | ATM, BRCA1, BRCA2, CDKN2A, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, PALB2, STK11, TP53 |
| Рак передміхурової залози | ATM, BRCA1, BRCA2, CHEK2, HOXB13, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, PMS2 |
За даними благодійної організації Facing Hereditary Cancer Empowered FORCE
Тест на біомаркери
Тест на біомаркери також пов’язаний із генетичною складовою раку. Однак він відрізняється від онкологічної панелі тим, що досліджується не кров пацієнта, а тканини пухлини, отримані під час біопсії. Такий тест дає змогу виявити не тільки успадковані гени, що асоціюються з раком, а й спонтанні мутації. Володіючи цією інформацією, лікарі можуть точніше передбачити, як пацієнт відреагує на призначене лікування – а отже, одразу підібрати ефективнішу стратегію. Але що ще важливіше, тест на біомаркери дає змогу призначити пацієнтові таргетну терапію. Це – окрема група препаратів, що має здатність відрізняти ракові клітини від здорових. Завдяки цьому вона дає змогу лікувати онкологію навіть на пізніх стадіях, коли хімія малоефективна. Крім того, таргетна терапія пов’язана з меншою кількістю побічних ефектів. Вона працює завдяки тому, що ліки «розпізнають» конкретні протеїни на поверхні ракових клітин, тому обов’язково потрібно проводити тест на біомаркери перед її призначенням. Також пацієнти, що пройшли тест на біомаркери, іноді можуть бути запрошені на участь у клінічних дослідженнях. Це здатне стати шансом на одужання для людей з пухлиною, резистентною до лікування, або хворим на 4 стадії раку.
Де можна пройти тест на схильність до раку?
Клініка Лів Улус
Медична Мережа Медікана
Медична Мережа Кіронсалюд
Університетська Клініка Кельна
Деякі приватні компанії пропонують послуги генетичного тестування з дому, які, окрім визначення вашого родоводу, обіцяють виявити схильність до широкого спектра захворювань, зокрема – онкологічних. Однак, ми наполегливо не рекомендуємо їх використовувати в медичних цілях. Такі панелі тестують меншу кількість генів, ніж у клініках, тому результати, отримані під час їх використання, не можна вважати надійними.
Окремим нюансом є питання генетичної діагностики під час планування сім’ї. Під час проведення ЕКЗ є можливість відібрати найбільш здорові сперматозоїди та яйцеклітини, щоб майбутній дитині не передалися хвороботворні гени від батьків. Однак, питання штучного запліднення суворо регулюються законодавством країн, де вони проводяться, і в кожній є свої нюанси. Також у більшості європейських країн заборонено обирати стать майбутньої дитини. Тому майбутнім батькам слід уважно поставитися до вибору клініки, до якої вони планують звернутися. Зокрема, міжнародна платформа медичного туризму MediGlobus може порекомендувати клініку Invicta в Польщі, IVI Fertility Clinic в Іспанії, і Cyprus IVF Hospital на Кіпрі. За більш детальними рекомендаціями ви можете звернутися до наших лікарів-координаторів. Ми безкоштовно проконсультуємо вас.
Підсумок
- Генетичне тестування дає змогу виявити підвищену схильність до раку. Людям-носіям таких генів рекомендують раніше і частіше почати проходити онкологічні чек-апи, щоб у разі утворення пухлини її можна було б виявити якомога раніше. Лікарям відомо понад 100 генів, наявність яких підвищує ризик розвитку раку.
- Лише 10-12% випадків раку відбуваються через успадковані фактори. Решта 90% – результат спонтанних мутацій ДНК.
- Генетичне тестування рекомендують проводити людям, у яких родичі у щонайменше 2-х поколіннях хворіли на рак; тим, у кого родичі хворіли на рак у молодому віці; тим, у кого родичі хворіли на рідкісні види раку або мали більш ніж 1-ну онкологію в анамнезі.
- Ефективним методом діагностики на схильність до раку є проведення онкологічної панелі, коли одночасно перевіряється наявність великої кількості патогенних генів.
- Тест на біомаркери проводять на тканинах пухлини, що дає змогу призначити пацієнту більш точне й ефективне лікування, зазвичай – таргетну терапію.
- Преімплантаційне генетичне тестування під час ЕКЗ доступне в деяких країнах і дає змогу відібрати найбільш здорові ембріони перед пересадкою.
Джерела:
- Cancer Research UK: Сімейний анамнез і спадкові гени раку
- Cancer Research UK: Генетичне тестування на ризик розвитку раку
- National Cancer Institute: Генетика раку
- Acta Pharmacologica Sinica: Cancer predisposition genes: molecular mechanisms and clinical impact on personalized cancer care: examples of Lynch and HBOC syndromes
- The New England Jounrnal of Medicine: Germline Mutations in Predisposition Genes in Pediatric Cancer
- Anales de Pediatria: Genetic predisposition to childhood cancer
- Nature: Realizing the promise of cancer predisposition genes
- National Cancer Instite: Генетичне тестування на спадковий ризик розвитку раку
- Схвалення FDA на тест Invitae Common Hereditary Cancers Panel
- Nutrients: Healthy Lifestyle and Cancer Risk: Modifiable Risk Factors to Prevent Cancer
- Facing Hereditary Cancer Empowered FORCE
- Washington Unviersity
- NEJM Illustrated Glossary
