Хвороба Паркінсона належить до дегенеративних патологій головного мозку. Вона проявляється цілим спектром порушень рухових та когнітивних функцій (мислення, пам’яті). За темпами зростання інвалідності та смертності це захворювання випереджає інші неврологічні розлади. Вилікувати цю хворобу на даний час неможливо, проте раннє виявлення дозволяє зупинити або уповільнити її прогресування. Що потрібно знати про цей діагноз, щоб краще з ним справлятися — читайте у статті MediGlobus.
Перші симптоми хвороби Паркінсона
Хвороба Паркінсона спричиняє руйнування клітин нервової системи. Вона постійно прогресує та призводить до інвалідизації. Симптоми з часом стають більш вираженими та тяжкими. Тому важливо вчасно помітити розвиток патології та її перші ознаки. Це дозволить вчасно розпочати лікування та суттєво покращити прогнози щодо тривалості життя.
Ранні симптоми хвороби Паркінсона можуть бути ледь помітними або легко «маскуватися» під інші захворювання. Зазвичай хвороба починається у віці 55–60 років. Якщо патологія розвивається у людей після 60 років, то від моменту появи перших ознак до встановлення діагнозу може минути не один рік.
Найчастіше паркінсонізм починається зі змін у ході, тремору, м’язової слабкості, порушень дрібної моторики, втрати нюху, запаморочень, проблем зі сном та «бідності» міміки. Людина починає прискорювати кроки, але при цьому скорочувати відстань між ними (сіменна хода).
Чоловіки страждають від хвороби Паркінсона частіше, ніж жінки. Симптоматика у них схожа. Однак початкові прояви недуги можуть відрізнятися. Наприклад:
Для жінок:
- напруження шийних м’язів,
- зниження інтелекту,
- емоційна пригніченість та апатія,
- біль у ділянці шиї та плечей,
- порушення дрібної моторики рук.
Для чоловіків:
- уповільнення рухів,
- тремтіння кінцівок,
- утруднення рухів руками під час ходьби,
- проблеми з потенцією,
- надмірна агресія, озлобленість.
У молодих людей перші симптоми хвороби Паркінсона можуть з’являтися у віці 20–40 років. Зазвичай захворювання починається з порушення роботи м’язової системи. У хворих спостерігаються мимовільні м’язові скорочення в ділянці стоп або плечей. Спочатку це спричиняє незначний дискомфорт, а потім і біль. Таку симптоматику легко сплутати з проблемами в суглобах.
У молодих людей із хворобою Паркінсона захворювання зазвичай прогресує швидше. Тому своєчасне звернення до лікаря має вирішальне значення для підвищення ефективності лікування.
Щоб пройти ранню діагностику паркінсонізму за кордоном, звертайтеся до фахівців міжнародної медичної платформи MediGlobus. Ми допоможемо обрати відповідну клініку для неврологічного обстеження та організуємо поїздку.
Стадії хвороби Паркінсона
Згідно з системою стадіювання Hoehn-Yahr (HY), або Хен-Яр, хворобу Паркінсона слід поділяти на 5 стадій, кожна з яких має свої прояви. Це:
Стадія 1
На цьому етапі хворі відчувають легкі симптоми, які не заважають повсякденному життю. Порушення зачіпають лише одну сторону тіла. Це може бути ледь помітне тремтіння та зниження чутливості в руці, «бідність» міміки, порушення дрібної моторики, скутість або загальмованість рухів.
Стадія 2
На цьому етапі симптоматика погіршується, і пацієнт відчуває незначні труднощі у повсякденній діяльності. Однак, як правило, він не потребує сторонньої допомоги. Рухові порушення поширюються на обидві сторони тіла. Хворий має труднощі з ходьбою та утриманням рівноваги. У нього погіршується емоційний стан.
Стадія 3
Третя стадія прогресування паркінсонізму характеризується більш яскравими проявами симптомів, ніж на другому етапі. У пацієнтів спостерігається виражена втрата рівноваги та уповільнення рухів. У повсякденному житті людина може самостійно виконувати багато справ, але це дається їй важко.
Стадія 4
На цьому етапі пацієнт може стояти без сторонньої допомоги, але для пересування йому потрібна підтримка або використання допоміжних пристосувань (наприклад, ходунків). Істотно знижується швидкість реакції, а також спостерігаються виражені проблеми з утриманням рівноваги. У хворих з’являються порушення пам’яті, сплутаність свідомості та галюцинації.
Стадія 5
На цьому етапі хвороби Паркінсона пацієнт відчуває скутість у ногах. Він не може самостійно стояти та пересуватися без інвалідного візка. Людина потребує цілодобового догляду. У неї частішають напади марення та галюцинації.
Рання діагностика хвороби Паркінсона
Діагностика паркінсонізму здійснюється на підставі анамнезу, аналізу симптомів, помічених пацієнтом або його близькими, візуалізаційних досліджень, а також результатів лабораторних аналізів, неврологічного та фізичного огляду.
Не існує єдиного обстеження, яке дозволило б одразу поставити діагноз «хвороба Паркінсона». Це роблять за принципом виключення патологій зі схожими ознаками. За кордоном проводять комплекс діагностичних процедур, що дають змогу виявити захворювання точно й якомога швидше.
Провідні багатопрофільні клініки Туреччини, Іспанії, Ізраїлю, Німеччини, Південної Кореї та інших країн з розвиненою медициною пропонують пацієнтам спеціалізовані програми діагностики — чек-апи. Це — низка індивідуальних обстежень та консультацій із фахівцями різних напрямків. Такі програми відрізняються від стандартної діагностики персоналізованим підходом та можливістю підібрати обстеження з урахуванням конкретних особливостей організму людини. Їх можна пройти всього за 2–3 дні та отримати результати у найкоротші терміни.
Для діагностики хвороби Паркінсона найчастіше застосовують такі візуалізаційні тести:
| Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ) | Різновид емісійної томографії, що дозволяє отримати детальне 3D-зображення головного мозку та виявити дисфункцію дофамінових нейронів. Вона допомагає у 97% випадків диференціювати хворобу Паркінсона від інших патологій. |
| Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) | Радіонуклідна діагностика змін у структурі мозку. Під час процедури використовують фтордезоксиглюкозу 18 F (Ftordesoxyglucose, 18 F). Цю речовину вводять внутрішньовенно. Вона «маркує» зони мозку, активні на момент сканування. Для виявлення дефіциту дофаміну в клітинах мозку під час ПЕТ-діагностики застосовують L-допу (леводопу), мічену радіоактивним фтором. |
| Магнітно-резонансна томографія (МРТ) | Дослідження, під час якого використовуються магнітне поле та радіохвилі для отримання чітких зображень головного мозку. Воно дає змогу оцінити структурні відхилення в мозку та його функціональність. На томограмах видно патологічні вогнища, приховані за кістковою тканиною. |
Читати: Профілактика хвороби Паркінсона
Оскільки точні причини розвитку хвороби Паркінсона невідомі, немає можливості підібрати конкретні перевірені методи запобігання цій недузі. Однак існують певні заходи профілактики захворювання. Це — фізична активність та правильне харчування.
Фізичні вправи — це не лише ефективний засіб боротьби з хворобою Паркінсона, а й дієвий спосіб запобігання або відтермінування початку захворювання. Вправи допомагають розвинути силу та витривалість, а також поліпшити координацію рухів і рівновагу. Особливу увагу варто приділяти аеробним заняттям (наприклад, плаванню, ходьбі, бігу на місці). Вони «змушують» серцево-судинну систему працювати інтенсивніше, краще забезпечуючи тканини мозку кров’ю та створюючи захисні механізми.
Не менш важливим у питанні профілактики хвороби Паркінсона вважається харчування. Правильна дієта дозволяє отримувати достатньо енергії та підтримувати загальний стан здоров’я. Щоденний раціон для запобігання паркінсонізму повинен включати овочі та фрукти, нежирний білок, квасолю та бобові, а також жирні кислоти Омега-3 та -6. Необхідно вживати продукти, що містять антиоксиданти. Наприклад:
- фіолетовий, червоний і синій виноград,
- чорниця,
- малина та полуниця,
- броколі, шпинат і капуста,
- солодкий картопля,
- кабачки.
Ефективне лікування хвороби Паркінсона
Лікування паркінсонізму за кордоном проводиться відповідно до сучасних міжнародних протоколів. При виборі схеми терапії враховуються різні критерії: вік і загальний стан пацієнта, реакція на попереднє лікування, тяжкість захворювання. Програму боротьби з хворобою розробляє міждисциплінарна команда фахівців, до якої входять невролог, нейрохірург, фізіотерапевт, логопед тощо.
Першою лінією лікування хвороби Паркінсона є медикаментозна терапія. Лікарські препарати допомагають заповнити дефіцит дофаміну та полегшують симптоми.
Якщо консервативне лікування не дає результатів, можливе застосування глибокої стимуляції мозку (Deep Brain Stimulation, DBS). Це — малоінвазивне втручання, яке передбачає введення в певні ділянки мозку електродів, що блокують аномальні сигнали.
| Ефективність методу — 85–90%. Після DBS слабшає тремтіння в тілі, поліпшується координація та дрібна моторика. Пацієнти можуть зменшити дозу ліків. |
На додаток до ліків та глибокої стимуляції мозку рекомендують фізіотерапію, психотерапію, трудотерапію, а також заняття з логопедом. Великі багатопрофільні клініки за кордоном мають відділення реабілітації для хворих на хворобу Паркінсона. Тут пацієнтам допомагають повернути контроль над рухами та бути максимально самостійними у повсякденному житті.
Підсумок
- Точні причини розвитку хвороби Паркінсона невідомі. Однак прийнято вважати, що на ймовірність її виникнення впливають генетичні порушення, вікові зміни в організмі, спадкова схильність та інші фактори.
- Перші ознаки хвороби Паркінсона у жінок і чоловіків практично не відрізняються. Захворювання зазвичай починається у віці 55–60 років. Однак можливий розвиток хвороби й у людей віком 20–40 років. У пацієнтів із паркінсонізмом з’являється тремор, м’язова слабкість, «бідність» міміки, втрата нюху, загальмованість рухів. Згодом хворі страждають від частих втрат рівноваги, галюцинацій, марення та неможливості самостійно пересуватися й доглядати за собою.
- Для діагностики хвороби Паркінсона необхідний комплексний підхід. Постановка діагнозу здійснюється на підставі клінічної картини, результатів неврологічного огляду та лабораторних аналізів, а також методів візуалізації (МРТ, ПЕТ, ОФЕКТ).
- Профілактикою цього захворювання може стати правильне харчування та фізичні вправи. Лікування передбачає прийом лікарських препаратів, що компенсують дефіцит дофаміну. Також пацієнту можуть призначити глибоку стимуляцію мозку. Разом із цими методами можуть застосовувати фізіотерапію, заняття з логопедом та психотерапевтом.
Для підвищення ефективності лікування хвороби Паркінсона слід звертатися до спеціалізованих реабілітаційних центрів за кордоном. Щоб обрати відповідну клініку, натисніть на кнопку нижче та заповніть форму зворотного зв’язку. Ми допоможемо з організацією поїздки та будемо на зв’язку з пацієнтом 24/7.
